Різні люди відвідують редакцію газети «Нове життя». Різні в них долі і з різними новинами заходять вони до нас. Якось так складається, що діляться люди і радістю, і болем – що є дуже цінним для нас, журналістів, бо то – довіра.
Сьогодні фото свого загиблого командира Олега Куцина приходив замовляти азербайджанець Іманов Ельман, який зараз самовіддано захищає Україну в лавах ЗСУ.
28 липня, у День Української державності, виповнилося 40 днів з часу, як на українсько-російській війні в районі Барвінківської громади загинув Олег КУЦИН – командир батальйону “Карпатська Січ”, Перший віце-президент Історичного клубу “Холодний Яр”. Людина з великої літери, яку поважали, любили та цінували за міцний характер та люблячу українську душу.
ДОВІДКОВО: Куцин почав боротьбу за Українську державу в 1989 р. в одному найскладніших країв нашої держави – на Закарпатті. Був активістом Руху, “Просвіти”, головою Закарпатської обласної організації Всеукраїнського об’єднання “Державна самостійність України”, створеного бандерівцями -політв’язнями, згодом і заступником голови ДСУ. Особисто знав крайового провідника ОУН Зеновія Красівського, виконував його завдання. Те, що сепаратистські рухи на Закарпатті не перемогли, в цьому є заслуга і Олега Куцина.
З 1995 р. Олег – учасник вшанування героїв Холодного Яру, із січня 1997 р. – член Історичного клубу “Холодний Яр”, пізніше – заступник голови.
Безмежно багато зробив Олег і для вшанування героїв – борців за Карпатську Україну. Він учасник багатьох сутичок з ворогами Української держави на Закарпатті.
Від початку 2000-х рр. Олег Куцин – голова Закарпатської обласної організації ВО “Свободи”.
З юних літ він знав, що війна з росією неминуча, знав, що боротися доведеться зі зброєю в руках. Так і сталося: у 2014 р. – 2016 рр. він – командир ОДЧ “Карпатська Січ”, учасник боїв за Донецький аеропорт та навколишні населені пункти. Очолював “Легіон Свободи”.
24 лютого 2022 р. він з побратимами відновив Добровольчий батальйон “ОДЧ Карпатська Січ”.
Олег Куцин говорив: “Мені пощастило – я побачив нову когорту українських героїв, які гідно стали в один ряд з тими, про кого читав, ким захоплювався. І мав щастя формувати цю силу. Я доторкнувся до історії Визвольної боротьби і тепер можу говорити з войовничими предками на рівних”.
Наразі його добровольча частина легалізована у ЗСУ під назвою 49-й стрілецький батальйон “Карпатська Січ”. Після боїв на Київщині “Карпатська Січ” тепер боронить Харківщину.
У лавах підрозділу – представники двадцяти національностей із різних континентів. У боротьбі проти Росії ці воїни різних рас стають українськими козаками. Ось що значить українська національна ідея!
Одним із побратимів і підлеглих загиблого комбата був і гість редакції – Іманов Ельман.
Власне чоловік пройшов уже дві війни, то здогадувався, що армія рф рано чи пізно розпочне повномасштабне вторгнення. Він розповідає: «У себе на батьківщині я закінчив поліцейську академію, то працював у поліції. А потім закохався в українку і переїхав до Сумської області. Подружнє життя щасливим не стало, непорозуміння призвели до розлучення».
24 лютого Ельман був у Києві, де працював в охоронній фірмі «Омега». 26 лютого чоловік впіймав двох навідників, які очікували «асвабадітєлєй» і через декілька днів пішов добровольцем на фронт, розуміючи, що його військові знання та вміння допоможуть Українській Армії.
Не помітити цього бійця Куцин не міг, то взяв його до свого батальйону. Шляхами війни ці чоловіки йшли поруч протягом п’яти місяців. За цей час неодноразово доводили, що їхній дух незламний.
«Для мене і моїх побратимів комбат Куцин – другий батько. Передати біль від втрати цієї непересічної людини неможливо. Але я точно знаю, за його смерть ми помстимося ворогам. Війна закінчиться не завтра, але перевага українських військ очевидна. То перемога буде за нами, і її ми, побратими комбрига, присвятимо Олегу Куцину», – наголошує Ельман.
Дуже хочеться побачити як бразильські, колумбійські та азербайджанські хлопці з “Карпатської Січі” станцюють переможну самбу у спаленому Кремлі або на Мавзолеї.
Оксана Грач
