Земля здригнулась вдосвіта від жаху.
Будила свій народ, своїх дітей:
Вставайте, милі, та не знайте страху-
Іде орда чи звірів, чи людей.
Вам зілля для борні приготувала:
У себе віру в келих налила,
Могутність роду вам в долоні вклала
І легкість лебединого крила.
Ви діти України- українці,
Як Колісник- це син Колісника.
У вашім серці, у крові, в печінці
Одна з Землею спільна ДНК.
Всі між собою зв’язані незримо:
Нас дух Землі навіки поєднав.
Із недр віків ще стогнуть побратими,
Хто віддано країну захищав.
Не бійтеся нічого.В правді- сила.
Незламні будьте, дочки і сини.
Земля з своїм народом говорила:
І наяву приходила, й у сни.
Все буде добре. Буде Україна.
Калина в лузі пишно розцвіте.
І тільки що народжена дитина
У мирному житті нехай росте.
Валентина ЧАБАРАЙ
