Ми вже розповідали про «Молодіжний простір Близнюківщини», який поступово розширюється, охоплюючи молодих людей з різних населених пунктів громади. Сьогодні про свої особисті захоплення, плани на майбутнє та роботу в «Молодіжному просторі » розкажуть три красуні, які є ініціаторками створення такого дозвілля та його ідейними натхненницями.
Марія ДУБРОВСЬКА
Дівчина живе в селі Садовому, де народилася і виросла. Зараз в Полтавському педагогічному університеті Маша здобуває паралельно дві вищі освіти: дошкільне виховання (денна форма навчання) та вчитель української мови та літератури (заочна форма). Більше того, вона вже й працює – в Садовському дитячому садочку та в Центрі надання культурних послуг.
Марія небайдужа, непосидюча, креативна та комунікабельна дівчина. Саме за її ініціативи в центрі Садового є патріотичний мурал, який малювала сестра Маші Даша Нікітіна. Тато дівчат з 2014 року пішов захищати цілісність України. То, аналізуючи ситуацію, що складалася на 2022 рік, застерігав рідних про те, що можливий повномасштабний напад московітів на Україну.
Марія згадує: «24 лютого я прокинулась від того, що мама метушиться, а тато, який був на роботі, зателефонував і попросив зібрати наші речі і його окремо. Я тоді чітко зрозуміла, що все змінилося. Того ж дня тато забрав свій рюкзак і пішов до районного територіального центру комплектування.
З того часу я бачила його лише тричі, але він завжди з нами на зв’язку, і ми в нього на контролі (посміхається)».
В кінці березня Маша та її старша сестра Даша разом з донечкою Улянкою були вимушені виїхати в Польщу, де через волонтерський центр їх поселили в польську сім’ю… Додому дівчатка повернулися лише у липні 2022 року.
І відразу Марія поринула у суспільне життя, бо інакше вона не вміє. «Ідея «Молодіжного простору» виникла ще до повномасштабного вторгнення, бо молоді люди залишалися осторонь життя громади, а під час карантину та війни взагалі спілкування з однолітками звелося до мінімуму. То я відразу згодилася працювати з Богданом Бухтатим, почувши його пропозицію. Підтягнула до роботи Юліану Волкову, адже пам’ятаю її ініціативність ще зі шкільних років.
З Ігорем Ніколенком почали комунікувати стосовно віршів, бо я теж іноді берусь за перо, і пішло-поїхало. У нас є бажання, мотивація, ідеї і можливості, адже селищна рада підтримує починання, то чому б не об’єднати приємне з корисним?», – пояснює дівчина.
Юліана ВОЛКОВА
Юліана народилася і виросла в селі Надеждиному, закінчила Алісівську школу у 2021 році. Сьогодні вона студентка ІІ курсу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, де навчається на історичному факультеті.
Дівчина каже: «Я маю творчу натуру, обожнюю співати, танцювати, читати вірші, пробувала їх писати, але не пішло. Мені легко комунікувати з людьми, бо можу будь з ким знайти спільну тему для спілкування. То хотіла стати психологом, але потім передумала і вирішила обрати спеціальність історика-археолога. Мені здається, що творчий запал потрібен і в цій професії, а я його маю в необмеженій кількості».
В Алісівській школі багато уваги приділялося позашкільному вихованню учнів, знайшла себе Юліана і в університеті, де відразу влилася в колектив креативної молоді, а коли почалося дистанційне навчання і Юліана повернулася додому (наразі сім’я Волкових живе у Близнюках), то непосидючій дівчині фактично нікуди було себе діти. Дізнавшись від мами про створення «Молодіжного простору», відразу зрозуміла, що хотіла б там працювати.
Юліана розповідає: «Спочатку мене ввела в курс справ Марія Дубровська, а потім я спілкувалася з Богданом Бухтатим. Мені імпонують їхні пропозиції, то, звичайно, я погодилася бути в цій неймовірній команді. У нас немає посад чи якихось персональних обов’язків, можливо, це поки що. Та й планувати на довгий термін не можемо, бо, по-перше, не знаємо, якою буде ситуація в Україні, а, по-друге, напрямок роботи визначається фактично миттєво, бо проводимо в телеграм-каналі опитування тощо».
Дівчина зізнається, що вона дуже хвилювалася перед першою зустріччю з молоддю, не знаючи, наскільки активними будуть присутні. Втім, все вийшло так, як і планували, бо, як зазначає Юліана, до «Молодіжного простору» йдуть люди, які на одній хвилі з ними. «Молодіжний простір» для нас – це можливість живого спілкування. Безсумнівно, ми повинні вміти працювати та комунікувати в інтернеті, але особисто для мене кожен з нас різний, коли спілкується наживо і через мережу. Я вважаю, що молодь сьогодення дуже сильна, – наголошує Юліана, – Адже, попри всі негаразди та виклики, ми навчилися повноцінно жити та розвиватися, а це важливо!»
Юлія ЖУЖОМА
Ця талановита дівчина, яка любить читати та захоплюється малюванням, викладає англійську мову для молодих земляків, які збираються для корисного дозвілля разом, створюючи молодіжний простір. Юлія народилася і виросла в Близнюках, а зараз вона студентка ІV курсу Харківського національного університету міського господарства ім. О.М.Бекетова на факультеті філологія, де вивчає французьку та англійську мови.
Паралельно з навчанням в університеті Жужома працює репетитором з дітьми. А зараз має змогу відточити свої знання, навчаючи досить велику аудиторію людей віком від 13 до 26 років, адже сюди приходить понад 20 осіб. «На заняттях панує неймовірна атмосфера, бо немає байдужих слухачів, а є люди, які хочуть знати, то працюється мені досить легко», – наголошує викладачка.
Вона пояснює: «Фахівець з молодіжного дозвілля ЦНКП Богдан Бухтатий запросив мене вести курс англійської мови для бажаючих. Я згодилася, бо це і чудова практика, і можливість з користю провести вільний час в колі ровесників».
Після війни Юля планує подорожувати. Спершу хоче поїздити по містах України, а потім відвідати Чехію, Португалію, Сполучені Штати Америки та Францію. До слова, вона вивчає ще й іспанську мову.
Чи не щодня у «Молодіжному просторі Близнюківщини» збирається молодь, бо це простір вільних можливостей та особистісного прояву, а ще бажання провести дозвілля з користю у чудовій компанії однодумців, навчитися новому і показати свої здібності. Тому вирують серед молодих жителів Близнюківщини неабиякі емоції, бо тут – вони господарі, які дискутують на різні теми, донатять армії, готують подкасти, знімають відеоролики, проводять так звані «Квартирники», грають в настільні ігри, виїжджають до своїх однолітків в села, жартують, сміються, танцюють, а головне – люблять рідну Україну і саме на її розвиток працюватимуть, торуючи свій життєвий шлях.Ірина Воронкіна
