Без серця, кажуть, жить не можна…
Я спробувала… і мені вдалося.
Нічого, що душі тривожно.
Мабуть це все мені здалося.
Без серця можна йти і їсти,
І захід сонця зустрічать.
Без серця можна вгору лізти,
Вниз стрімко падати й кричать.
Без серця можна посміхатись,
З журбою сльози гірко лить.
І час від часу зустрічатись
Із друзями чай-каву пить.
Без серця можна якось бути
І якось жити, кажуть люди
Але одного не забути –
Без серця вже ніхто не любить…
Юлія ГРИНЕНКО
