Вільнюс-Близнюки. Такий маршрут долає наша землячка Ольга Банделет, щоб побувати вдома, обійняти сестру, поспілкуватися з друзями та просто відчути тепло та силу рідної землі.
У 2017 році донька Ольги вийшла заміж за литовця Ервінаса Ювко і переїхала до Вільнюса на постійне місце проживання. З часом у родині народилась одна донечка, а потім ще дівчатка-двійнята. То бабуся Ольга попрямувала до Литви, щоб допомогти доньці з дітьми. Так декілька років і їздила між двома країнами.
З початком повномасштабного вторгнення московитів на територію нашої держави жінка у Вільнюсі знайшла роботу до душі – флористкою у квітковому магазині.
«У мене був досвід роботи у флористиці в магазині квітів Тетяни Митрофанівни Ткач, – каже Ольга. – Але доля не запитує, що нам подобається, а спрямовує туди, куди вважає за потрібне. То на моєму життєвому шляху було багато місць роботи. Навідуючись до доньки, я й думки не мала, щоб назавжди переїхати до Литви і працевлаштуватись. З часом Таня почала працювати у б’юті сфері, а я все частіше знаходилась з онучками у Вільнюсі. По дорозі до дитсадка, куди водила онучок, знаходиться красивий квітковий магазин, біля яскравих вітрин якого я іноді зупинялась, щоб помилуватись квітами. У 2022 році вирішила таки звернутись до Центру зайнятості, але спочатку зайшла до квіткового магазину, щоб дізнатись: чи потрібні їм працівниці. Моєму здивуванню та радості не було меж, коли мене відразу оформили на роботу».
Власне у магазині, де вже два роки працює наша землячка, сформовано інтернаціональний колектив. «Ми всі різні, з різними долями і прагненнями, але любимо квіти, що й об’єднує всіх, – пояснює Ольга. – Разом зі мною працюють жінки різних національностей, серед яких є українки. Так, Наталка з Житомирської області виїхала до Литви ще після аварії на Чорнобильській АЕС, а Ольга працювала юристкою у Рівненській області і до Вільнюса переїхала у 2022 році після повномасштабного вторгнення рашистів. Яна теж українка. Ця життєрадісна дівчина знайшла за кордоном своє кохання, у листопаді вона виходить заміж за литовця і будуватиме майбутнє тут. Ірина – з Білорусі, вона навчалась у Литві та так тут і залишилась. Дайва і Олександра – місцеві жительки і найкращі флористки нашого магазину. До слова, Олександра непогано знає українську мову, а вчила її за нашими серіалами. Олена родом з росії, але вже давно живе у Вільнюсі та засуджує політику путіна».
Як пояснює пані Ольга, біженцям у Литві не виплачуються соціальні допомоги. Однак, надається можливість працевлаштуватись навіть без знання литовської мови. Також люди мають право на безкоштовний проїзд в транспорті та, за умови реєстрації в країні, безоплатні медичні послуги.
Загалом до українців та українок ставляться з повагою та намагаються допомогти. «Приємно, коли литовці намагаються сказати українською декілька слів, дізнавшись, що я з України, – каже Ольга. – Часто я чую «Слава Україні!», і ці слова розчулюють та гріють душу. Був випадок, коли мене просили зробити букет у жовто-синіх кольорах для друзів. Та й взагалі у Литві відзначають День Незалежності України і розмітають букети кольору нашого Державного Прапора. Іноді навіть просять написати українською вітальні листівки, які вкладають в подарункові букети».
Життя триває, діти ростуть, Ольга Банделет через 20 років повернулась до флористики, на жаль, в іншій країні. Як далі поверне її доля, жінка не знає, але за першої ж можливості намагається приїхати у рідні Близнюки. Адже тут, у селищі, живе її старша сестричка, яка чекає з війни своїх захисників – чоловіка Олега Козлова та сина Володимира.
«Я мрію про той час, коли зможу привезти онучок в Україну, – ділиться Ольга. – Саме тому вчу з ними українську мову. А вони й хочуть у Близнюки, про які знають із моїх розповідей».
Ірина ВОРОНКІНА
