Новодачинський ліцей Богданівської сільської ради Дніпропетровської області завжди активно підтримує розвиток дитячої творчості та вивчення народних традицій. Нещодавно, з ініціативи вчительки початкових класів Олени Гузь, у ліцеї відбулися майстер-класи талановитої художниці та письменниці з Харківщини, нашої землячки Алли Рибалко. 👇
Все починається з дитинства👇
Олена та Алла народилися й виросли в одному селі – Миколаївці Другій, навчалися у місцевій школі. «Я була у молодших класах, а Алла – вже випускниця, тому добре пам’ятаю її зі школи, – каже Олена Гузь. – У дитинстві ми виглядали череду корів біля її дому, де росла вишня, яка ще на початку літа вкривалася червоними соковитими ягодами. Деревце було улюбленим у місцевої дітвори, адже ми смакували вишнями залюбки. Здається, навіть зараз відчуваю неперевершений смак тих ягід, а, може, то смак дитинства. До слова, у Алли Анатоліївни є дуже красива і тепла картина «Вишні» як спогад про ті безтурботні й щасливі роки».
Батьки Олени Петрівни були педагогами. Її тато, Гузь Петро Степанович, працював у Криштопівці, а мама, Алла Вікторівна, – у Миколаївці Другій. Тож і донька обрала вчительську професію. «Я закінчила Кременчуцький педагогічний коледж і за розподілом потрапила до села Нова Дача. Тут і працюю вже 28 років. За творчістю Алли Рибалко спостерігаю давно через соцмережі й щиро захоплююсь талантом та працьовитістю цієї жінки. Коли дізналася, що її виставка проходить у Лозівському Краєзнавчому музеї, вирішила запросити землячку і до Новодачинського ліцею нашої громади для того, щоб вона зустрілась з учнями. Алла Анатоліївна за освітою вчителька, тож спілкування з дітьми для неї природне.
Нещодавно пані Алла провела майстер-класи з живопису та рукоділля для учнів молодших і середніх класів. Діти 3–4 класів писали олійними фарбами макове поле, а учні 4, 6 і 7 класів виготовляли ляльку-мотанку-травницю. А вже у жовтні на зустріч з нетерпінням чекають старшокласники», – ділиться Олена Гузь.
Співпраця заради творчого розвитку дітей👇
Алла Рибалко з вдячністю відгукнулася на запрошення: Вона розповідає: «Минулого року у Краєзнавчому музеї Лозівської громади відбулася виставка моїх робіт. Я вдячна співробітникам музею за тепло і душевність, з якою мене прийняли. Чимало дорослих і дітей відвідали експозицію та отримали позитивні емоції, яких нині так бракує. В соцмережах писали про виставку, і саме тоді до мене зателефонувала моя землячка Олена Петрівна Гузь і запросила до Новодачинського ліцею. У навчальному закладі мене зустріли дуже тепло. На подвір’ї – чисто й затишно, у класах – світло й охайно. Учні віталися, запрошували до своїх класів. Ми спілкувалися, читали мою книжку «Казки східного вітру», вірші, розглядали картини.
А ще проводили розіграші – і в кожному класі знайшовся «щасливчик», який отримав одну з моїх робіт. Учителі також брали участь у розіграші, а зібрані кошти вирішили задонатити на потреби Сил оборони України. Я відвідала бібліотеку й подарувала їм свої книги, а у відповідь отримала чудову картину, вишиту стрічками. Виявилося, бібліотекарка Валентина Акініна проводить для дітей майстер-класи з такого мистецтва. Я в захваті і від дітей, і від педагогічного колективу, і від атмосфери ліцею».
Казки, які оживають👇
У Новодачинському ліцеї Аллу Рибалко знають не тільки як художницю, а й як казкарку.
«Мої третьокласники обожнюють казки Алли Анатоліївни, із задоволенням їх читають та переказують, – розповідає Олена Гузь. – Одних захопила «Добра Ягуся» із збірки «Казки східного вітру», а іншим до душі «У пошуках скарбу» – це вже третя книга Рибалко, яка вийшла окремим тиражем.
Я вдячна Аллі Анатоліївні за те, що вона відразу відгукнулась на моє запрошення. Наша співпраця плідна й цінна, адже вона допомагає дітям розвивати творчі здібності, вчить бачити прекрасне навколо і спонукає вірити у власні сили. Коли діти бачать перед собою людину, чию книгу вони ще вчора гортали на уроці, чи картину, яку розглядали на виставці, – розуміють, що це не віртуальність, а реалії життя».
Ірина ВОРОНКІНА, фото надані Аллою РИБАЛКО
