У Близнюківській лікарні з березня цього року працює лікар-інтерн, який щодня здобуває новий досвід і впевнено крокує шляхом хірургії. Це Михайло Катагіра з Харкова – представник третього покоління медиків у своїй родині.
«Мій дідусь був педіатром, батько – фармацевт, мама – терапевт, а тітка – лікар-токсиколог. Коли зрозумів, що в нашій родині немає хірурга, вирішив, що буду ним я», — усміхається Михайло.
У 2023 році він закінчив Харківський національний університет ім. Василя Каразіна. Особливо вдячний своєму наставнику — Станіславу Ігоровичу Панову, викладачу анатомії, який нині працює у Близнюківській лікарні та паралельно очолює симуляційний центр Харківського університету.
«Цей центр став великою базою для навчання. Там займаються не тільки студенти чи інтерни, а й звичайні люди, які хочуть опанувати домедичну допомогу чи тактичну медицину. Це дуже корисно, — розповідає Катагіра. – Мета симуляційного центру – наочно продемонструвати тонкощі медичного фаху, посилити підготовку медичних фахівців за сучасними міжнародними стандартами навчання».
Перші кроки хірургічної практики Михайло робив у Берестинській ЦРЛ, потім працював у 25-й та 17-й міських лікарнях Харкова. А з березня 2025 року вже приєднався до колективу Близнюківської лікарні.
«У місті велика конкуренція, а для хірурга головне — практика. Тому я із задоволенням прийняв пропозицію свого наставника Станіслава Панова проходити інтернатуру у Близнюківській ЦРЛ, і жодного разу не пожалкував. У Близнюках я маю змогу оперувати разом із досвідченими хірургами та працювати й самостійно. До всього, за системою стимулів мене забезпечили житлом та маю доплату до заробітної плати, що для молодих спеціалістів завжди актуально. Колектив у лікарні молодий, професійний, завжди готовий вчитися, то потенціал величезний. І мені приємно, що маю відношення до розвитку такого потужного медичного закладу», – каже інтерн.
Наскільки важлива злагоджена робота всієї команди Михайло зрозумів ще до інтернатури, коли два роки працював медбратом у реанімації під час пандемії COVID-19. Він каже: «Робота лікаря без підтримки середнього медперсоналу неможлива. Я був медпратом, не з чужих вуст знаю, наскільки це важка праця. Тому з медсестрами ми говоримо однією мовою»
Сьогодні Михайло продовжує навчання в магістратурі, яку планує завершити у 2026 році. Про майбутнє говорить просто: «Життя покаже, де будуватиму своє майбутнє. Але вже зараз можу сказати: у Близнюках для лікаря-хірурга є всі умови для якісної та плідної роботи: чудове медичне забезпечення, зручна інфраструктура й справжня можливість професійно зростати».
Підготувала Ірина ВОРОНКІНА
