Президент України Володимир Зеленський нагородив українських енергетиків за вагомий внесок у розвиток і забезпечення діяльності енергетичного комплексу в умовах воєнного стану. Серед відзначених – Дмитро Степанов, майстер АТ «Харківобленерго», який отримав Орден «За мужність» ІІІ ступеня за самовіддану роботу в прифронтових зонах.
майстра АТ «Харківобленерго»
Коли війна принесла темряву в міста та села Харківщини, саме енергетики стали тими, хто повертав людям світло — і в прямому, і в переносному сенсі. Один із них – Дмитро Степанов, який уже дев’ять років працює в АТ «Харківобленерго» і не раз ризикував життям під час відновлення електромереж у зоні бойових дій.
«Я працюю в АТ «Харківобленерго» з 2016 року. Зараз займаю посаду майстра виробничої дільниці майстерні з ремонту кабельних мереж, – розповідає Дмитро. – Енергетиком я не планував бути. Просто так склалося життя. До речі, мій дідусь, Коструб Павло Дмитрович, теж працював у «Харківобленерго», у селі Криштопівка. Можливо, це і стало моїм покликанням».
Після початку повномасштабного вторгнення Дмитро разом із колегами відновлював електропостачання у звільнених від окупантів районах Харківської області. «Ми працюємо по всій області. У 2022–2024 роках відновлювали енергопостачання в Балаклії після звільнення від рашистської нечисті. Потім – у Куп’янську, Дергачах, Козачій Лопані, біля самого кордону. Роботи було дуже багато, іноді доводилось виконувати професійні обов’язки просто під обстрілами, – згадує він. – Найбільше запам’яталася робота в Куп’янському районі та поблизу Козачої Лопані – було дуже небезпечно, нас тоді ледь не накрило. Таких моментів чимало, але страх та небезпека не причина зупиняти роботу, адже ми розуміли, що від нас залежить дуже багато і в першу чергу – це світло в оселях людей».
Попри ризики, Дмитро не уявляє свого майбутнього без улюбленої справи. « Після закінчення війни планую залишатися в сфері енергетики. Це важлива і потрібна справа для країни. Коли настане мир, роботи не поменшає — електромережі потребуватимуть постійної уваги».
У вільний від роботи час Степанов намагається знайти спокій у простих речах. «Люблю риболовлю, цікавлюся автомобілями. Це допомагає відволіктися, відновити сили після важких днів, – ділиться чоловік. – До всього, мені надважлива підтримка родини. Моя дружина Вікторія https://www.youtube.com/watch?v=OqTIR9Sp15A часто повторює, що я роблю важливу справу. Я розумію, що вона хвилюється, але жодного разу не чув від неї нарікань чи відмов. Вона сама медикиня, тому знає, наскільки потрібні мотиваційні слова особливо зараз, коли триває війна»
Дмитро Степанов – не просто енергетик, він – один із тих, хто щодня ризикує життям, щоб повернути людям світло і тепло в оселі, а значить затвердити віру в перемогу. Його історія – це приклад мужності, професіоналізму й любові до своєї справи, яка освітлює темряву війни.
Оксана ПЕРЕВЄРЗЄВА
