У творчій родині Близнюківщини – приємна літературна подія. Письменниця із Софіївки Першої Алла Рибалко презентувала нову книгу «Марія з краю, де цвітуть вишні» – продовження повісті «Кохання за обрієм», яка вже встигла знайти свого вдячного читача.
Авторка зізнається: ця книга народилася передусім завдяки людям, які повірили в її героїв і чекали продовження історії. Вона каже: “Я тримаю в руках книгу, яка з’явилася на світ завдяки вашій любові, вашим відгукам і тому неймовірному теплу, яке я отримала після виходу книги “Кохання за обрієм” https://www.nove.in.ua/2026/01/13/talant-shcho-narodzhuietsia-z-sertsia-istoriia-ally-rybalko-iz-sofiivky-pershoi/
Саме ваша віра в героїв і нестримне бажання дізнатися “а що ж далі?” стали тим рушієм, який змусив мене знову творити. Так народилося продовження – “Марія з краю, де цвітуть вишні”».
За словами Алли Анатоліївни, нова історія стала для неї особливою – глибшою та емоційнішою: «Ця історія особлива: глибша, емоційніша та сповнена захопливих поворотів, які, сподіваюся, змусять ваші серця битися швидше. Я вклала в неї всю душу, щоб ви знову змогли поринути у світ, де кохання не знає меж, а природа дихає в унісон із почуттями. Нещодавно я нарешті отримала свій примірник і з величезною радістю готова розділити цю історію з вами. Дякую, що ви є. Дякую, що чекали. А Марія вже чекає на зустріч із вами…»
Письменниця наголошує: у непростий для країни час слово має особливу вагу.
І читачі, які вже мали змогу прочитати книгу Рибалко справді відгукуються щиро й емоційно. Одна з них поділилася своїми враженнями:
«Пані Алло, ми з Вами особисто не знайомі, але я просто не могла не написати ці слова вдячності. Це була дивовижна ніч, яку я провела не наодинці, а в компанії неймовірних героїв. Ваші книги подарувала мені подруга. Я просто не змогла відкласти їх, поки не перегорнула останню сторінку вже на світанку.
Дякую Вам за ці подаровані хвилини тиші, яких так бракує в буденності. Це не просто тексти, а книги, які я буквально прожила разом із героями, відчуваючи кожен їхній подих, кожен сумнів і кожну мить щастя. А які описи природи! Це щось неймовірне!
І “Кохання за обрієм”, і “Марія з краю, де цвітуть вишні” залишили теплий і глибокий слід у моїй душі. Щиро бажаю Вам невичерпного натхнення, нових сюжетів та вдячних читачів. Чекаю Ваші нові твори».
Ще одна читачка підкреслює філософську глибину творчості письменниці, називаючи дилогію шедевром та відзначаючи, що Алла Рибалко повністю розкрила свій талант у зрілому віці – як вірна дружина, турботлива мама і любляча бабуся, яка водночас зуміла залишити свій творчий слід на землі – у віршах, прозі, картинах, ляльках.
Повість у двох книгах – «Кохання за обрієм» та «Марія з краю, де цвітуть вишні» – це не лише історія української дівчини Марії. Це розповідь про шлях людини: від дитинства до зрілості, через радощі й втрати, через падіння і підйоми. Це оспівування краси української пісні, квітучих садів, сили духу й ніжності жіночої душі.
У центрі – образ української дівчини, яка несе в собі мужність і чистоту почуттів, любов до рідної землі та внутрішню гідність. У прозі Алли Рибалко природа не просто тло – вона живе разом із героями, віддзеркалює їхні переживання, дихає в ритмі їхніх сердець.
Для Софіївки Першої та всієї Близнюківської громади це ще одне підтвердження: талант народжується поруч із нами. Іноді він розквітає пізніше, але саме тоді набуває особливої глибини й сили.
«Марія з краю, де цвітуть вишні» вже знаходить свого читача. А отже – історія триває. І, можливо, попереду на нас чекають нові герої та нові сторінки, прочитані до останнього рядка.
Варто додати, що у Лозівському краєзнавчому музеї відбулась виставка робіт мисткинь району, серед яких були представлені і картини та книги нашої землячки Алли Рибалко.
Ірина ВОРОНКІНА
