Головна > спогади

Ми не маємо права забувати!

8 березня 2023 ми, жителі  Близнюківщини, маємо змогу відзначати у власних домівках. Як-то кажуть, Бог одвів від біди та ще правильні дії і рішення ЗСУ. Але рік тому березень був зовсім іншим і, як би нам не хотілося забути ті дні відчаю, невідомості та розпачу, ми повинні пам’ятати, як в одну мить росія, завдяки своєму підступному підлому вторгненню, зламала нам всі плани. Тоді працівники редакції газети «Нове життя» щоранку проводили обхід всіх діючих установ та організацій, відвідували магазини та аптеки, щоб написати очікуване тисячами наших земляків РАНКОВЕ ЗВЕДЕННЯ. Таким був ранок напередодні свята. «Ранок 7 березня 2022 року видався сонячним, з повільно

Читати далі

Німецькі фашисти були людянішими, ніж російські загарбники

До редакції часто заходять цікаві люди з надзвичайними долями. І ось нещодавно заглянула Марія Іванівна Брижик. Вона народилась в полоні 20 червня 1944 року у земельному окрузі Гарбург, де працювали її батьки. Сьомого травня 1943 року її маму Пелагею, якій було 17 років, як і іншу молодь, забрали з села Рижового на примусові роботи до Германії. Серед полонених був 32-річний Іван з Сумської області. Війна, біда, але кохання, як тендітна квітка, проросло між молодими людьми. То, коли у Гамбурзі, туди звозили полонених, німці набирали собі працівників, і німкеня шукала здорових дівчат, які вміють доїти корів, то відібрала Пелагею, а Іван сказав,

Читати далі

Літо різних поколінь

Зараз літо – час відпусток та подорожей, то разом з вами, шановні читачі, будемо дізнаватися, як проводили літні канікули члени однієї родини. Сьогодні про своє дитинство розкажуть Синиці з Близнюків. Батьки. Відпочинок у 60-тих роках Ольга Василівна розповідає, що її сім’я переїхала до Близнюківського району, коли дівчинці було 4 роки. Жінка згадує:- Жили в Миролюбівці, а літо проводили на Ганно-Рудаєвському ставку. Там нас багато збиралося, бо села багатолюдні були. Батьки на роботу, а ми, як тільки з’являлася вільна хвилинка, адже треба було допомагати по господарству, бігли купатися.А місцем збору молоді було джерельце за селом, над яким розрісся бузковий рай. Там і побачення

Читати далі

Робота в лісомеліорації, ламповий приймач та смачний пудинг. Як діти Близнюківщини різних поколінь проводили літні канікули.

Дитинство – це час, куди хочеться зазирнути, коли холодно на душі. То давайте це зробимо разом. ПОКОЛІННЯ П'ЯТДЕСЯТИХ ОСТОПОЛЕЦЬ Борис Іванович Мама Марія Іванівна нас з меншим братом сама піднімала, то влітку, йдучи на роботу, писала список справ, які необхідно було виконати. Зробити все за добу було неможливо, але ми старалися. А потім вже мама пояснила, що завалювала нас домашньою роботою, щоб зайняті були, а не лазили будь-де, адже земля після війни засіяна була боєприпасами. Тож таким чином і життя нам берегла, і до роботи привчала. Ми варили їсти, прибирали в хаті. Тримали кіз, то треба було влітку заготовити їм корм: косили траву, сушили,

Читати далі

«Старі фотографії на стіл розклади…»

Вже давно мріяла ЛЮБОВ ІВАНІВНА ШАХВОРОСТ передати старі фотографії до редакції. І ось така нагода видалася. А допоміг їй здійснити задумане син Євгеній, який з розумінням поставився до бажання рідної людини і з любов’ю без поспіху чекав, поки мама здійснить задумане. Любов Іванівна  з трепетом розкладала фотографії на столі, розповідаючи про пам’ятні моменти, зображені на світлинах, а особливо про людей, серед яких жила, працювала, зводила разом з чоловіком будинок, народжувала дітей і плекала онуків.  Добрими словами і світлими спогадами про односельців ділилася жінка з журналістами. Щирою вдячністю була наповнена її розповідь про голову

Читати далі