Головна > ГРОМАДА > НАМ ПИШУТЬ (Page 15)

Орхідея від захисника

Чула, що Олександр Македонський не програв жодної битви (до слова, наш Іван Сірко теж). Тож носити ім'я Олександр - почесно і промовисто. Сьогодні якраз усі Олександри- іменинники, з чим, шановні Саші, вітаю вас усіх та бажаю добра і миру. Особливі вітання Саші Носакову, зараз - воїну з передової. Нехай теплі, щирі слова підтримки зігріють твоє серце та на мить подумки повернуть тебе в рідну домівку. Недавно Саша був у відпустці, в цей час і відбулася наша коротенька зустріч. Побачила здаля. Посмішка яскрава , веселий погляд. Попереду на витягнутих руках- розкішна орхідея. За мить уже я обіймаю цю квітку, дивуюся: для чого? Найособливіша

Читати далі

Наталії Москаль сьогодні 96

Сьогодні відзначає свій 96-ий день народження Москаль Наталія Федотівна з Олексіївки. Народилася вона в сім'ї заможних селян Федота і Василини Маників. Була третьою дитиною в багатодітній сім'ї. Родина рано залишилася без батька.У 1937 році Федота Маника репресували, але більше в сім'ю чоловік не повернувся.Мати Василина сама виховувала чотирьох дітей. Вже після Другої світової війни Наталія Федотівна закінчила сім класів і поїхала до Краматорська на відбудову Донбасу. Повернувшись в село, пішла працювати в колгосп. Ніякої роботи жінка не цуралася. Згадує, як була ланковою, як доглядали і збирали цукровий буряк, як скирдувала солому. Пізніше вже працювала членом ревізійної комісії при господарстві. Заміж пішла за

Читати далі

Молитва в темряві

В хаті було тепло. В печі гуготів вогонь. Валентина, яка щойно прийшла з роботи, зняла змочений мжичкою верхній одяг і сіла зморена біля груби, аби хоч кілька хвилин перепочити. На душі було важко, а думки нестримно змінювали одна одну: «Мої любі, відгукніться. Мої рідні, озовіться. Хоч плюсиком, хоч смайликом, хоч есемескою. Господи, врятуй і збережи…»Безперервний потік її молитовних думок перервало синове: - Мам, ти чого так довго? - І Карини ще немає. Казала, що гас закінчується, то що там можна в темряві робити? Може сходити зустріти? Надворі ж морок який, ще й мрячить і намерзає відразу. Слизько ж… – гукнув

Читати далі

Роздуми про..

Ще свіжі спогади в пам’яті людей про події Другої світової війни. Ще не зникли з лиця землі вирви та окопи тих часів. Ще не всі сльози висохли у матерів, вдів та сиріт, які вже давно стали дорослими людьми… Але недарма кажуть, що історія рухається по спіралі. Ось і зараз, «дякуючи» нашим близьким сусідам, знову Україна вмивається сльозами, знову рвуться бомби, палають міста і села, гинуть люди. І кожен свідомий громадянин запитує себе і оточуючих: «За що? Чому багато років нам вбивали в голови, що поруч з нами живе «старший брат», який допоможе і захистить?» І ось він нам «допомагає» і «захищає» -

Читати далі

Не помремо, ще будем жить!

Коли закінчиться війна,Я кожному скажу: це Бог!Там, де людина не змогла,Там Він- Вершитель перемог! Коли закінчиться війнаІ ворог з страхом побіжить,Як всі, наплачуся сповна:Не помремо, ще будем жить! І обійму могилу сина:Рідненький, це і твій вінець!Ти- переможець, Ангел миру,Ти наближав війни кінець! І обійму стару сусідку:Ми витримали все сповна,Вже не ховайтеся, не треба,Це грім, не бомби, це- весна! Я обійму свого солдата,Накрию стій, зберу дітей,Я побілю стареньку хатуІ запрошу у двір гостей. Ми будем плакать і сміятисьІ мовчки пом'янемо всіх,Хто мав би жити і кохати,Хто за свободу цю поліг… Хто не вернувся з поля бою,Хто витримав тяжкий полон,За тих, хто світ закрив собою,Хто ран отримував вагон… При

Читати далі

Ну, ось і Лютий… Автор Ольга Скрипник

..Ну, ось і Лютий - місяць л и х аПрийшов з далеких берегів.Падав сніжок на землю тихо,Немов гріхи сховать хотів.А їх зібралось так багатоЗа рік насилля і розрух -Звіриний апетит у к а т а -Втішатися від бід й наруг !Вороння чорне, знахабнілеВкривало луки і поля..Ця " птаха " геть не розуміла,Що не для неї ця земля !!!На цій землі під рідним небомНезламні с о к о л и літають !І віддадуть життя, як треба,А "гайвороння" подолають !!!Очиститься земля священнаІ від чужинців, й від " сміття " !Буде навік благословенним,БОГОМ відроджене ж и т т я !!!

Читати далі

Мені потрібна перемога і рідна мова

''Я не хочу апрель''Мені потрібен квітень!Я не люблю ''сирень''Лише бузкові квіти!І ''марту здесь не быть''А березню і травню,І Україні - жить!І людям її славним!А ''родина'' твоя Огидна і бридлива -У мене є свояНайкраща Батьківщина!І твій ''родной язык''Для мене сичить ядомЯ не забуду вік,Як ви нас вчили градом.Як пулями сіклиІ пам'ять розбивали,Щоб в ноги впали миІ вам рабами стали.І ''щи'' я не люблю,А лише борщ і салоІ ''песен не пою'',А пісні я співаю.Я мовою живуІ нею розмовляю,А ''русскую страну''До скону зневажаю.Я слово лиш однеСкажу на вбивчій мові,Війни вам ''не прощу''Нізащо і ніколи.Де Перемога йшла,Там вишня розквітала!А в ''русских болотахпобеда подыхала''!Де мову

Читати далі

Листи з поштової скриньки

Починаємо понеділок з редакційної пошти. В скриньку біля редакції люди поклали два анонімних листи з наріканнями на бездіяльність місцевої влади. ЦИТАТА з листа "...в фейсбуці з'явилася інформація, що в Лозовій на 9 мікрорайоні видаватиметься гуманітарна допомога сім'ям переселенців з дітьми. Сотні матерів змушені будуть покинути малолітніх дітей і їхати в Лозову....". Шановний/ шановна допичувач/дописувачка, з яких джерел Ви брали інформацію? Офіційними інформаційними вісниками Близнюківської громади є сайти nove.in.ua та сайт Близнюківської селищної ради, власне друкована газета "Нове життя" та сторінки у Фейсбуці "Нове життя" і "Близнюківська громада". Існують ще три блогерські групи - "Калейдоскоп", "Підслухано в Близнюках", "Оголошення Близнюківщина"- звідки теж можна черпати інформацію стосовно подій

Читати далі

Що відбувається в темряві

Ма, маааам, ну коли вже ввімкнуть світло, - скиглить над вухом п’ятирічний Сашко, - ну маааам. А Настя не може знайти в собі сили навіть відповісти сину, який залишився єдиним тоненьким ланцюжком, що з’єднує  її з життям взагалі. Що робити далі? Що буде далі? – повзуть думки в голові серед хаотично спливаючих картинок. ....Сергій сміється і лоскоче її, намагаючись за ногу стягнути з ліжка. А вона не хоче виринати з теплої та затишної темряви заплющених очей. … Так зручно її маленькій руці у його великій долоні - це відчуття з нею завжди. … Салон тату, на сусідніх лежаках їй і Сергію набивають на плечі

Читати далі

Болить мені

ЛІНА КОСТЕНКОБолить мені... Ти знаєш, як болить?Болить біда, що зараз в Україні.Ця рана душу втомлену ятрить,і сліз не можу втримати я нині...Війна... Не оголошена ніким,вбиває і калічить українців.І це наш брат? Та і чи був він ним?Щоб убивати нас прислав чужинців.Цей маразматик воювати звик...Бо ж не своїх дітей кидає в пекло.За хворий мозок, за імперський бздик,життя вже не одне навіки смеркло.Болить мені... Ти знаєш, як болить.Ця рана не дає мені спокою.І ця неоголошена війна,розв'язана "братерською" рукою...

Читати далі