Головна > ГРОМАДА > НАМ ПИШУТЬ (Page 14)

НАМ ПИШУТЬ

Розплакалась весна – не зупинить! Автор: Ольга Скрипник

nove.in.ua НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ, СЬОГОДЕННЯ 0

Розплакалась весна - не зупинить !Сумує абрикоса в білім цвіті ..В таку погоду бджілка не летить,Аби її суцвіття запилити.Ховається під стріху горобець,Промок увесь, гойдаючись на гілці.Весняний настрій сходить нанівецьІ зайчик сонячний не скаче по долівці.Лиш дикий голуб сумно вуркотить,Присівши на обмоклу огорожу,А, десь, в окопі захисник не спить,Аби здолати нечисть всю ворожу !Тримайсь, солдате, вже близький той час -Зігріється душа в родиннім колі,А тих, хто залишив в цім світі нас, -Ми НЕ ЗАБУДЕМО НІКОГО І НІКОЛИ !!! ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ в дорозі вже -І д е !І в торбі в нього щось на сонце схоже !Сльоза остання боляче впадеЙ ВОСКРЕСНЕ НЕБО !!!А

Читати далі

Селу Слобожанському (Воровського) сьогодні виповнюється 100 років. Дослідження Олексія Шарпила

nove.in.ua ІСТОРІЯ, НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

У ХІХ столітті Близнюківщина входила до Катеринославської губернії Павлоградського повіту. Вона була типовим поміщицько-куркульським районом. Більше половини земель належала тоді багатіям, таким як Сумароков, Короставцев, Криштопов, Пукалов, Варкантін та інші. На одного поміщика припадало 66 кріпаків. Теперішні землі Кіровської сільради належали братам Галичам та Пукалову. В результаті проведення столипінської (1910 р.) аграрної реформи посилилось розшарування селянства. На території з’явились багатії Котелевці, Наріжні, Циси, Горобці, Харченки, Чорні, Кучери та інші. Радянська влада остаточно була встановлена у кінці грудня 1919 року. В квітні 1920 року на засіданні Політбюро ЦК КП (б) було прийнято рішення про створення на Україні комітетів незаможних селян. Держава почала проводити розселення людей, де були

Читати далі

ТИ ЯК, РОСІЙСЬКА ДІВЧИНКО? Автор: Ольга Киця

nove.in.ua ГРОМАДА, НАМ ПИШУТЬ 1

Ти як, російська дівчинко? Привіт!Напевно, ти за татом сумувала?А я померла в юних десять літ,Твоя сім'я моє життя забрала.Твій тато, справді, ніби лютий звір!Він братика мого убив без жалю,А я тікала, вибігла у двір,Але мене замкнули в підвалі.А там лежав застрелений татусь,Я бачила, як кров лилась рікою.А в хаті плакав зв'язаний дідусь.Його побили і шукали зброю.Твій тато мою маму шматував,І так безжально бив її ногами.У неї всі прикраси він забрав,Вони, напевно, вже у твоєї мами!У моїх вушках й досі її крик,Який ставав тихішим і тихішим.А потім голос мами просто зник.Її нема. Не витримала більше.Її до мене кинули в підвал.Твій тато

Читати далі

Як камінь на серці розлука. Валентина Чабарай

nove.in.ua НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

Листає стрічку фейсбука,Зайшла в інстаграм і в тікток:Як камінь, на серці розлука-Зник безвісти милий синок.Одне запитання у мами:А, може, хто бачив, хто зна?І шепче сухими губами Молитву палку допізна.Вдивляється вдаль горизонту,Й уявний почується крок:Здається, вернувся із фронтуЖивий і здоровий синок.Бува, у вікно абрикосаПритисне до скла свою тінь,І мама біжить уже боса,І дивиться знов в далечінь.А місяць із неба щербатийДо жінки свій чуб прихилив:Із сліз, що лились за солдата,У лузі озерце зробив.Мов син, витер мамині очі,Утішив бідненьку на мить.І зморену, аж опівночі,Умовив її відпочить.

Читати далі

Літературна кав’ярня “Філіжанка кави”

nove.in.ua КУЛЬТУРА, НАМ ПИШУТЬ, НОВИНИ 0

21 березня у всесвітній День поезії побачила світ літературна кав'ярня "Філіжанка кави". Затишна зала, музика, чаруючий аромат кави і… слова, слова, слова, що натхненно пливуть поетичною мелодією… Слід зазначити, що цей творчий захід для різновікової аудиторії організовано та проведено Центром надання культурних послуг Близнюківської селищної ради. Дуже дякуємо всім, хто долучився до цього поетичного дійства! Щиро сподіваємося, що такі заходи стануть традиційними для нашої громади. Ксенія Волкова

Читати далі

Натхнення багатодітної мами

nove.in.ua БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю, НАМ ПИШУТЬ 0

Зоя Кобець з села Вільне Друге занесла до редакції свої вірші. Вони не зовсім відповідають нормам поезії, але написані від душі. Жінка народилася, виросла і зараз живе в селі Вільне Друге. Вона народила і виховала п’ятеро дітей. Сім’я утримує підсобне господарство – це кози, кури, качки, має великий город, бо в селі без цього ніяк. А вночі, коли приходить натхнення, Зоя виводить в зошиті віршовані рядки. Варто додати, що її донька Поліна народилася 24 лютого о 5 ранку. Минулого року дівчинці виповнилося 13 років. Незабаром Полінці 14, але початок повномасштабного вторгнення замалював радісну для родини Кобців дату чорною фарбою. «Серце крається на

Читати далі

Несу красу. Автор Наталя Обущенко

nove.in.ua БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю, НАМ ПИШУТЬ 0

Хай кажуть люди: "не на часі,Хіба тепер нам до краси?"Пригнічені, війна.. запаси...Спішать купити ковбаси.Хай думають, що я дивачка.Я- всім усмішку, і кивну,Фанатка Бога. Не співачка,Але красиве все люблю.Люблю дівчаток на підборах,Красиві сукні, макіяж.Хай заздрість хтось вгамує скоро,Нам без косметики ніяк!Хай думають, що не на часі,Та все ж, косметику зберу,Піду і розфарбую будні,І аромати підберу...Нехай парфум підніме настрійНехай весною враз пахне,Щоб загадати щось прекрасне,Забути щоб усе лихе.Хай думають що я дивачка:"Чого стоїш, замерзла вже?"- Несу Красу, із нею краще!І посміхнусь: весна іде!18.02.23

Читати далі

Ми й не знали, що так її любимо. Автор Лола Гула

nove.in.ua БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю, НАМ ПИШУТЬ 0

Ми й не знали, що так її любимо,Все дивились на Польщу та Чехію,Емірати, Єгипет з верблюдами...А про неї все думали зверхньо ми.Ми й не знали, що так її любимо,Хоч пишалися нею, красунею:Запашними садами квітучими,Гір Карпатських трембітами-сурмами.З'ясувалось, насправді - ми в захватіВід ланів з золотавими хвилями,Матіоли вечірнього запаху-Ми від цього ставали щасливими.Ми й не знали, що все в ній - найкраще нам,Найрідніше для серця і погляду,Що за місто, село, кожне селищеМи благатимемо слізно Господа.Ми й не знали, що так її любимо,Що так в серці вона нам болітиме,Коли ворог задихає згубоюЙ кров проллється бурхливими ріками.Калинову красу потоптали їй,Вишиванку споганили чоботомНечестиве нашестя, злі

Читати далі

То є життя… Автор Надія Ковальчук

nove.in.ua БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю, НАМ ПИШУТЬ 0

Не плач… І перестань жалітись.То є життя. Воно просте й складне.І раз тобі припало народитись,Живи й не плач, бо все воно мине.Минуть літа, минуть солодкі ранки,Рожеві сни за літом відлетять.І заціловані мереживні світанкиЛиш спогадом тобі замерехтять.Гіркі образи, сплакані надіїЗа терміном придатності минуть.Негідні вчинки і слова лихіїіз твого серця теж собі підуть.Минає все… І спогади минають.Минає щастя, і минає лють.І квіти, перецвівши, опадають,І люди добрі теж, на жаль, минуть.І ти минеш. Та ще життя триває,Ще небо посміхається тобі.Нехай тебе твій розпач не лякає,Знай: кожен носить лікаря в собі.

Читати далі

А сльози мамині пекучий. Автор Валентина Чабарай

nove.in.ua БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю, НАМ ПИШУТЬ 0

А сльози мамині пекучі, наче сіль.Ніщо гіркішим в світі не буває.Рве серце на шматочки лютий біль:Її синочка більше вже немає. У пам'яті зринає, як малийСлова так смішно перші промовляє.А зараз синів сивий побратимЙого ще зовсім юним пригадає. Так міцно склепив очі голубі: Не бачить вже нічого й не чекає...Заплакав і лелека у журбі:Кому малят нести цей птах не знає. Юнак долоні до грудей притис:На них від автомата є мозолі.Й Амур із неба дивиться униз-Він парубку бажав другої долі. А мама гладить синову щоку:Ось зараз він всміхнеться і спитає:- Тобі, матусю, пісеньку яку?І про червону руту заспіває. Лише здалось.Не буде уже так.Немає в неї більше її

Читати далі