Головна > ПРОЄКТИ (Page 2)

Дзвони надії для тих, хто в тиші

18 липня Близнюківська громада долучилася до всеукраїнської акції «Дзвони надії для тих, хто в тиші». Заходи відбулися на всій території громади — у Близнюках та старостинських округах. До акції приєдналися рідні захисників і захисниць України, які зникли безвісти. На жаль, уже понад сто родин громади живуть у невідомості, щодня очікуючи звістки про своїх близьких. У руках жінок і дітей лунали дзвіночки. Їхній передзвін мав привернути увагу суспільства та нагадати: зниклих безвісти захисників чекають. Чекають удома. Чекають щодня. У Близнюках під час акції дзвіночки прикріпили до гілок дерева, що росте поруч із центральною дорогою. Відтепер кожен порух вітру нагадуватиме про тих, кого чекають їхні

Читати далі

Чому проблема зайнятості стала одним із головних викликів Близнюківської громади

Понад п'ять тисяч жителів Близнюківської громади взяли участь у серії громадських опитувань щодо працевлаштування. Їхні відповіді виявили проблему, яка давно виходить за межі ринку праці. Дефіцит робочих місць, обмежений вибір вакансій, готовність людей залишити рідну громаду заради заробітку - усе це вже безпосередньо впливає на майбутнє Близнюківщини. З одного боку, офіційна статистика свідчить: вакансії є, а служба зайнятості регулярно допомагає людям знайти роботу. З іншого - більшість мешканців переконані, що знайти гідну роботу вдома надзвичайно складно. Чому виникає така різниця у сприйнятті? Відповідь виявилася значно складнішою, ніж здається на перший погляд. Ринок праці, який не задовольняє людей Перше опитування стосувалося того, наскільки гострою

Читати далі

Анатолій Ващенко – людина, яка не вміє стояти осторонь

Іноді про людину найкраще розповідають не її власні слова, а слова інших. Коли редакція «Нового життя» запропонувала жителям Близнюківської громади взяти участь в опитуванні «Герої поруч» і назвати тих, кого вони вважають прикладом людяності, мужності, доброти та сили духу, ми не очікували такого відгуку. Майже п'ять тисяч людей лише за дві доби побачили опитування. У коментарях з'являлися різні прізвища. Але одне з них повторювалося особливо часто - Анатолій Ващенко. Хтось писав: «Він завжди допоможе». Інші згадували безсонні ночі, гуманітарні рейси, автомобілі для військових, сотні маскувальних сіток, які відправили на фронт. І майже в кожному дописі звучало головне - повага. Сам же

Читати далі

Хрест і бронежилет. Чому українські священники пішли на війну

Коли російська ракета влучає в житловий будинок, вона не запитує, хто живе за цими стінами, - військовий, учитель чи священник. Коли окупанти заходять у село, вони не розрізняють тих, хто носить зброю, і тих, хто носить хрест. Війна стирає звичні межі між мирним і військовим, між служінням Богові та захистом людей. Саме тому серед українських захисників сьогодні можна зустріти богословів, священників, монахів і капеланів. Одні підтримують військових словом і молитвою. Інші взяли до рук автомат. Хтось продовжує служити літургію між бойовими виїздами, а хтось читає молитву перед штурмом. До слова, станом на кінець 2025 року в лавах Збройних сил України

Читати далі

Від громадської ідеї – до театральної сцени: у Близнюківській громаді народжується ляльковий театр «Близнючок»

Ще рік тому це була лише ідея, запропонована мешканкою громади. Сьогодні вона поступово перетворюється на реальність. У Близнюківській громаді триває реалізація проєкту «Ляльковий театр "Близнючок"», який став одним із переможців Громадського бюджету 2025 року. На його втілення було спрямовано 152 тисяч гривень, і вже зовсім скоро маленькі глядачі побачать першу виставу. Авторка проєкту Ксенія Волкова розповідає, що від самого початку ставила за мету створити не аматорський гурток, а справжній пересувний ляльковий театр, який виступатиме не лише у Близнюках, а й у старостинських округах громади. Для цього було замовлено професійний комплект театральних ляльок у харківської майстрині Дарії Кушніренко - художниці-постановниці кафедри майстерності

Читати далі

Спадщина, яка оживає

Спадщина не живе лише у музейних вітринах чи на сторінках архівних документів. Вона залишається живою доти, доки є люди, які прагнуть її досліджувати, берегти й переосмислювати. Саме таких людей об'єднав проєкт «(Не)зрима спадщина. Близнюківщина», що продовжує реалізовуватися у нашій громаді. Важливим етапом цієї роботи став пітчинг (презентація) проєктів, який відбувся 1 липня у Центрі спільнототворення «Аптека». Він підсумував цикл освітніх заходів «Три точки», що протягом червня збирав активних жителів громади для спільного пошуку нових сенсів у знайомих, але часто непомітних складових нашої культурної спадщини. Організатори поставили перед учасниками непросте, але надзвичайно важливе завдання: змінити саме ставлення до поняття спадщини. Адже це не

Читати далі

Життя після пенсії лише починається

Рік тому в Близнюках з'явилося місце, де пенсійний вік перестав бути синонімом самотності. Тут не говорять про старість - тут говорять про нові знання, подорожі, пісні, танці, друзів і мрії. За один рік «Університет золотого віку «Активне довголіття» став справжньою спільнотою людей, які довели: бажання жити активно не має вікових обмежень. 30 червня свій перший день народження відзначив «Університет золотого віку «Активне довголіття» - проєкт, започаткований Ксенією Волковою. Те, що рік тому починалося із зустрічей п'ятьох однодумців, сьогодні об'єднує вже близько двадцяти жителів громади. І це значно більше, ніж просто заняття. Це місце, де народжується впевненість у собі, нові знайомства, бажання

Читати далі

Між безпекою та гуманністю: що робити з безпритульними тваринами в громаді?

Безпритульні тварини стали однією з тем, що викликала найжвавішу дискусію серед жителів Близнюківської громади. Це підтвердило чергове опитування громадської думки, проведене серед читачів «Нового життя» та мешканців громади. Його результати свідчать: проблема вже давно вийшла за межі окремих скарг і перетворилася на питання громадської безпеки, відповідальності та людяності. Від занепокоєння до вимоги дій Понад половина учасників опитування, яке охопило понад 5 тисяч осіб, - (55%) назвали проблему безпритульних тварин дуже гострою. Ще 10% вважають, що вона існує, хоча й не є критичною. Лише одиниці переконані, що такої проблеми немає. Цифри показують: питання турбує значну частину громади. І справа не лише в самому

Читати далі

Жити зараз, а не чекати. Сьогодення Василя Олексюка

У невеликій кав’ярні у Близнюках людно майже щодня. За столиками сидять підлітки, які забігли з’їсти смачне тістечко чи бургер, випити какао чи прохолодний напій, мами з дітьми, заморені захисники та захисниці, що повертаються з позицій, люди старшого віку, які прийшли випити кави та поговорити про місцеві новини. Тут завжди пахне свіжою випічкою та кавою. Сьогодні важко уявити, що нещодавно цього місця не існувало. Майже два роки тому житель Нововолодимирського Василь Олексюк відкрив у селищі кав’ярню «КафеХауз», яка стала не лише впевненим кроком у розвиток успішного бізнесом, а й своєрідним громадським простором для мешканців селища та численних гостей. Тоді його історія привернула

Читати далі

«Українці – це насіння, яке має прорости». Історія військового Петра Сулими

У редакції «Нового життя» цього дня було незвично тихо. За вікном - весна, звичний рух селища, а в кімнаті - розмова, в якій гучно чути війну. Петро Петрович Сулима сидить навпроти, спокійний, зосереджений, іноді на його очі набігають сльози, але він швидко опановує себе. Його голос не підвищується навіть тоді, коли він говорить про найстрашніше. Лише інколи робить паузу - ніби дає місце пам’яті. Петро Петрович служить у медичній роті санітаром - там, де життя і смерть стоять поруч, буквально на відстані витягнутої руки. Петро Петрович Сулима Від учителя історії - до фронтового санітара Петро Сулима родом із міста Тлумач, що на Івано-Франківщині.

Читати далі