Вічність. Автор Ольга Скрипник
Крізь товщу багатьох сторіч,Дорогами скількох державЗакоханий в красуню - НічНа зустріч Вечір поспішав.Він про кохання без зупинуЇй шепотів, не замовкав.Казково - зоряну хустинуНа темні коси напинав.Їй , по - жіночому величнійСтелив постіль з духм'яних рожІ входив в неї, в таємничу,Як в спраглу землю літній дощ.Та тільки падала хустинаВ невидимий чарівний дзбанок,На світ з'являлася дитина -Веселий, лагідний Світанок.Його за руки прохолодніБрав рідний брат - гарячий ДеньІ вів у сонячну безоднюЗемних послухати пісень.….І знов, без жодних протирічДорогами стількох державЗакоханий в красуню - НічНа зустріч Вечір поспішав.
Читати далі