Головна > ГРОМАДА > НАМ ПИШУТЬ (Page 24)

Вічність. Автор Ольга Скрипник

Крізь товщу багатьох сторіч,Дорогами скількох державЗакоханий в красуню - НічНа зустріч Вечір поспішав.Він про кохання без зупинуЇй шепотів, не замовкав.Казково - зоряну хустинуНа темні коси напинав.Їй , по - жіночому величнійСтелив постіль з духм'яних рожІ входив в неї, в таємничу,Як в спраглу землю літній дощ.Та тільки падала хустинаВ невидимий чарівний дзбанок,На світ з'являлася дитина -Веселий, лагідний Світанок.Його за руки прохолодніБрав рідний брат - гарячий ДеньІ вів у сонячну безоднюЗемних послухати пісень.….І знов, без жодних протирічДорогами стількох державЗакоханий в красуню - НічНа зустріч Вечір поспішав.

Читати далі

Спогади сина

Тридцять п’ять років минуло від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія — техногенна катастрофа, спричинена вибухом на Чорнобильській АЕС. Джерело атомної енергії, що вважалося цілком безпечним, заподіяло шкоду, реальний обсяг якої і досі не визначений. 26 квітня 1986 року в Україні на 4-му блоці Чорнобильської АЕС сталася досі найбільша катастрофа в атомній промисловості. Невдалий експеримент вийшов з-під контролю, вибух зруйнував корпус реактора, почали плавитись паливні стрижні, радіація вийшла назовні. Вибух на ЧАЕС сучасні дослідники вважають у п’ятсот разів потужнішим за вибух атомної бомби, в 1945 році скинутої на Хіросіму. Його наслідки — безмежні людські втрати та

Читати далі

Чорнобиль..Трагедія.. Пам’ять…

У найтяжчі часи проявляються найкращі риси характеру нашого народу: згуртованість в ім’я подолання лиха, патріотизм, вірність своїм обов’язкам. Як власну біду сприйняли мешканці Близнюківського району Чорнобильську аварію. Вони, не вагаючись, не гаючи часу, стали до боротьби з грізним невидимим ворогом.Фактично, у Першотравневі свята була проведена величезна організаційна робота, і вже 3 травня по шляху до Чорнобиля прямували автомашини Близнюківського ремонтно-транспортного підприємства. Серед тих, хто сидів за кермом, були Володимир Петрович Нонь та Володимир Михайлович Куряченко. Перед ними була поставлена задача: евакуація людей та худоби із зони відчуження. Порятунок людей був у ті дні чи не найголовнішим та першочерговим. Але вивезти

Читати далі

Чорнобильська трагедія. Пам’ятаємо!

Самовіддана праця ліквідаторів, зокрема, близнюківців, не раз відзначалась керівництвом по боротьбі з наслідками аварії на ЧАЕС, командирами військових підрозділів. Про це писали газети, розповідали по радіо та телебаченню. Численні листи-подяки за сумлінну працю ліквідаторів надходили на адресу керівників господарств і організацій, підприємств та установ. Багато мешканців району повернулися додому з похвальними листами командування військових частин, з державними подяками, а Микола Шевчук із Близнюків був удостоєний честі сфотографуватися на тлі Червоного прапора своєї частини. У Чорнобилі не було фронту, хоча солдатами виявилися всі, хто знаходився в зоні відчуження: пожежник чи міліціонер, медик чи зв’язківець, будівельник чи водій, вчений чи дозиметрист. Всі

Читати далі

Чорнобиль.Трагедія.Пам’ять

Близнюківщина - невеличкий кружечок на карті України, але й він не залишився осторонь лиха аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Доля дала нам можливість зазирнути за край ночі, ночі планетарної катастрофи. Аварія на ЧАЕС піднесла світові безліч проблем - технічних, матеріальних, медичних, наукових та ще й психологічних. Свідомості дуже важко погодитись з тією абсурдною ситуацією, коли смертельна небезпека немає навіть смаку, кольору та запаху, а вимірюється лише спеціальними приладами, яких під час трагедії, до слова, не виявилося у наявності, або вони не були готові до роботи.... У найтяжчі часи проявляються найкращі риси характеру нашого народу: згуртованість в ім’я подолання лиха, патріотизм, вірність

Читати далі

Скористайтеся «Майстернею можливостей»

Шановні жінки Близнюківської громади!Мене звуть Ольга Горбенко, і я координаторка проєкту «Крила» у вашій громаді!Якщо в даний час Ви не маєте постійної роботи (в тому числі знаходитесь у декретній відпустці, на пенсії), але прагнете до змін і шукаєте шляхи для самореалізації, запрошую Вас взяти участь в програмі «Майстерня можливостей»: в дружній та підтримуючій атмосфері будемо разом працювати над цілями, першими кроками до їх реалізації, пошуком ресурсів та підтримки. Головна мета програми - допомогти жінкам оволодіти знаннями та навичками, які допоможуть знайти роботу, організувати ефективну самозайнятість або відкрити власну справу.Після проходження програми буде можливість на конкурсній основі отримати початковий ресурс для

Читати далі

Податкові перевірки: практичні нюанси

Цікавлять податкові листи-запити, якщо товариство свідомо не хоче отримувати і не отримало запит від податкового органу, то що тоді? Інколи позиція платників податків зводиться до такого, якщо кореспонденцію від органу ДПС не отримувати, то можна уникати будь-яких ризиків, адже платник податків не ознайомлений з листами ДПС належним чином.Однак такий спосіб захисту є категорично неправильним. Ухилення від отримання запиту жодним чином не допомагає мінімізувати ризики, а, як правило, навпаки – погіршує ситуацію і призводить або до позапланових перевірок, або до визнання платника податків ризиковим з подальшим блокуванням податкових накладних тощо.Платники податків мають контролювати отримання власної поштової кореспонденції. Якщо підприємство розміщене не за

Читати далі

Непросте життя простих жінок із Лукашівки

Сафонова Марія Гордіївна. Приїхала жінка до Лукашівки вже заміжньою та маючи двох синів. На той час у селі відкривалось відділення Ощадбанку, і їй запропонували його очолити. Двадцять вісім років працювала Марія Гордіївна у будівлі поштового відділення поруч з Єременко Варварою Павлівною, і за цей час так вони потоваришували, що все життя підтримують одна одну, розвінчуючи думку про те, що жіночої дружби не існує. У цих жінок і долі схожі, бо у Сафонової теж помер чоловік, з яким виховували трьох дітей. Лишилась жінка без нього, як травинка у полі, побита смерчем та грозою, але діти та друзі примушують жити далі. Так вже

Читати далі

Непросте життя простих жінок з Лукашівки.

Єременко Варвара Павлівна. Молодою дівчиною вона була направлена із Близнюківського районного вузла зв’язку у Лукашівський на роботу касиром-оператором, а згодом Варвару призначили начальником поштового відділення. Вродлива, статна, енергійна Валя (так вона себе називала) припала до душі місцевому хлопцю Федору, який працював шофером у колгоспі. Побралися і відразу почали будувати власний будинок, а з часом у подружжя народилося троє синів. Доля Варвару Єременко не балувала: раптово помер коханий чоловік, і дітей довелося ставити на ноги самій. Але як би важко не було самотній жінці виховувати трьох синів та давати їм освіту, вона багато часу віддавала своїй роботі. Односельці добре пам’ятають той затишок

Читати далі

Непросте життя простих жінок з Лукашівки

Коломієць Марія Данилівна Батько Марії не повернувся із пекла Другої світової війни, то її мама разом з чотирма дітьми самотужки відбудовували вщент розбиту німцями хату. У 1947 році дівчинка пішла до першого класу, успішно закінчила сім класів і продовжила навчання у Близнюківській школі. Ходили до школи діти з цієї родини у дві зміни. Одяг та взуття по черзі одягали із сестрою. Зошит був розкішшю, то писали по краях газет. Незважаючи на бідність та скруту, дівчинка здобула середню освіту. Попрацювала чотири роки дояркою, а потім вступила до Красноградського сільськогосподарського технікуму на бухгалтерський факультет. Там Маня і зустріла свою долю – Анатолія. Дев’ятнадцять

Читати далі