Не можна бути байдужим – це руйнує людяність
Квітень. Скоро Великдень. Люди, які живуть в місцях, де не чути вибухів і канонади, де не треба ховатися від гулу літаків, метушаться, готуючись до свята. Відганяючи думки про війну, все менше переглядають стрічку новин, бо вона переповнена болем і сльозами, адже щодня гинуть найкращі сини та доньки України. Все більше діляться позитивними картинками, закриваючи очі на воєнне сьогодення. Життя берез своє, лінія фронту відсувається на схід, а люди - ті, у кого вдома батько, і чоловік, і син, і донька, забувають про те, що підлі московити не полишають спроб виконати наказ амбітного карлика путіна і захопити те, що ніколи не належало
Читати далі