Головна > ВІЙНА > ГЕРОЇ СЕРЕД НАС (Page 9)

Євген Щербак: «Відновлюсь після поранення і знову в бій»

В селі Криштопівка живе дружна красива родина Щербаків. Галина та Олександр знайомі з дитинства та й кохання їхнє зародилося в школі, бо були однокласниками. У 1997 році молодята одружилися, вже через рік раділи синочку Євгену, а пізніше народилася й донечка Аня. Щербаки люблять рідну землю, звикли до сільського життя, бо тут народилися й виросли. Галина працює завгоспом у Криштопівському ліцеї, Олександр – водій ТОВ «АФ «Нікольська». Чоловік та дружина працьовиті, веселі, доброзичливі та щирі, то такими ж рисами наділили і своїх дітей. «Наше довоєнне життя було розміреним і щасливим, - каже Галина. – У нас вже дорослі діти, ми працевлаштовані, живемо

Читати далі

Катерина Ляшко зв’язківець ЗСУ

Кількість жінок у лавах ЗСУ стрімко зростає, зокрема у складі Сухопутних військ нині їх є 15 тисяч. Ця кількість зросла на дві тисячі протягом двох місяців, - повідомила в ефірі Українського радіо радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ Оксана Григор'єва. А на передовій воює близько 5000 жінок. 26 грудня 2022 року підписала контракт і стала зв’язківцем тендітна вихователька з Алісівки Катерина ЛЯШКО. Дівчина закінчила Красноградський педагогічний коледж, бо дуже любить дітей. Першим місцем роботи Ляшко став Близнюківський заклад дошкільної освіти «Теремок». А з часом Катерині запропонували очолити Надеждинський дитячий садок. Катерина Ляшко зі своїми вихованцями Про свій вибір вихователька каже: «Я вирішила

Читати далі

Батя й на фронті батько

Біографія Олексія Каменева з Уплатного звичайна. Народився в хорошій працьовитій сім’ї. Закінчив 9 класів місцевої школи і відразу почав працювати в колгоспі механізатором. Пізніше закінчив курси трактористів та шоферів. Пішов у армію, а, повернувшись, одружився. В молодій сім’ї народилася чарівна донечка Іринка. Але не склалося сімейне життя, і з часом подружжя розлучилося. Добрий, щирий та чесний Олексій з початком антитерористичної операції, коли русня тільки почала сунути в Україну, пішов до військового комісаріату, але його не взяли на службу. Однак, чоловік добився свого, і 13 липня 2022 року влився у лави Національної гвардії України. Каменев брав участь у визволенні Харківської області. Деякий час

Читати далі

Стати військовим – його дитяча мрія

13-14 лютого всі телеканали та інтернет-медіа облетіла новина: «Збройні сили України збили ворожий літак Су-24 біля Бахмута. Саме з цього бомбардувальника ватажок “вагнерівців” Євген Пригожин викликав президента України Володимира Зеленського на повітряну дуель», «Над Бахмутом збито Су-24, який належав ПВК «Вагнер», «Над Бахмутом збито особливу «пташку» Вагнера»… Не могли не написати про цю подію й барвінківчани, а саме редактор газети "Вісті Барвінківщини" Ірина СТОЛБОВА. В цій військовій операції відзначився барвінківчанин Віталій ЧЕРНІК. Ніхто не сумнівався: Віталій буде військовим "Віталій змалку мріяв бути військовим, -говорить батько Вадим Валентинович. – І з роками ця мрія тільки утверджувалася. Про будь-який інший життєвий шлях не було й

Читати далі

Кухар-кондитер зі Львова став ПТУРистом

А ви знаєте що таке ПТКР? Це протитанкова керована ракета, а військові, які керують нею, називають себе ПТУРистами. Саме такий військовослужбовець Назар Храмов на позивний Ганц і завітав нещодавно до редакції газети «Нове життя». Мирне життя 30-річного львівянина пов’язане з кухнею, бо Назар за спеціальністю кухар-кондитер. Він розповідає: «Я на кухні вже 16 років. За спеціальністю кухар-універсал, то вмію готувати все і обожнюю це робити. Допоки у 2014 році не розпочалася війна, я насолоджувався життям, своїм професіоналізмом і був доволі затребуваний. Протягом трьох років встиг попрацювати в Ялті у ресторані «Апельсин» на галєрі. А потім туди прийшла росія, і я повернувся у

Читати далі

Як війна змінила життя, але не змінила волелюбність та відданість рідному краю

Робота з дітьми здебільшого викликає добрі емоції та спогади. За плином часу дещо з пам’яті стирається, залишаючи лише позитив. І що найбільше турбує, так це долі дітей та їхні шляхи. Вірю, що кожен з них обрав правильну дорогу в житті. Нехай з перешкодами, втратами та рутинними проблемами. Та все ж маю стійке переконання в тому, що особливо зараз, коли  йде війна, вони залишаються вірними та відданими своїй Батьківщині та гідно захищають свою країну на мирних та бойових фронтах. Часовий відрізок, коли ти працював в тій чи іншій організації чи структурі, часто називають періодом трудової діяльності. Наприкінці дев’яностих я була вчителем в

Читати далі

Під молитовним захистом дружин

Безстрашні, мужні, витривалі, добропорядні та сміливі – такими є наші захисники, серед яких і жителі Близнюківської громади.Про те, як боронять рідну землю воїни Близнюківщини, піде мова далі. А розкажуть про своїх чоловіків їхні вірні половинки – сестри Валентина та Ольга. Валя з 2012 року пліч-о-пліч будує долю з Ігорем Лиманом, який народився та виріс у Криштопівці. Коли у 2014 році почалися бойові дії на сході України, то Ігор підписав контракт і пішов служити піхотинцем у 93-тю окрему механізовану бригаду «Холодний Яр». Після закінчення контракту трішки побув вдома і знову повернувся на службу, але вже в іншу частину. І. Лиман Дружина захисника каже: «Мій

Читати далі

Владислав БЕЗКОРОВАЙНИЙ: «Я повинен жити, бо в мене ще багато справ…»

Близнюківщина – сільськогосподарський район. І живуть тут люди безмежно закохані в Україну, - ті, хто, набираючи в жменю чорнозем, відчувають приплив сили та мужності. Адже вони обробляють рідну землю, доглядають за нею, а вона віддячує високими врожаями та своєю материнською любов’ю. В селі Водолазьке Лукашівського старостинського округу живе родина Безкоровайних, де по лінії чоловіків  всі механізатори. Ці люди працьовиті та відповідальні, сильні своєю любов’ю до українського села. Голова цього роду Олександр Миколайович та його син Олександр Олександрович знані механізатори у Близнюківській громаді. Три покоління Безкоровайних. Фото з сімейного архіву Втім, розповідь далі буде про силу духу і бажання жити у ВЛАДИСЛАВА БЕЗКОРОВАЙНОГО -

Читати далі

Привіт близнюківцям від пораненого земляка

Головний ветеринарний лікар Близнюківської громади Андрій Фурман від початку повномасштабного вторгнення армії рф пішов служити до лав ЗСУ. Під час боїв під Соледаром чоловіка важко поранено в ногу, є осколок в грудях та дрібні - в шиї.Наразі він знаходиться в госпіталі.Попри біль, Андрій Володимирович намагається підтримувати зв'язок із земляками. То шле всім жителям Близнюківщини привіт та запевняє, що незабаром святкуватимемо ПЕРЕМОГУ. А ще щиро дякує землякам-близнюківцям із Лозівського батальйону ТРО, які мають позивні Муха, Захар та Родіон. Вони під обстрілами вивозили поранених із самого пекла. "Багато хлопців з моєї бригади завдячують їм життям. Вони дійсно герої, які рятуючи інших, забувають про власну безпеку"

Читати далі

Як ніж Олексія Мочанова врятував життя військовому

Про дивні збіги та ситуації, які часто рятують життя людей під час війни, ми неодноразово чули. І назвати такий збіг обставин можна лише дивом або ж Божою опікою.Одну історію розказали журналістам «Нового життя» військовослужбовці 113 бригади Лозівського батальйону ТРО. У грудні 2022 року бійці під час передислокації перебували на трасі, яка веде з Ізюма до Бахмуту. Саме в цей час із Бахмута на пошкодженій автівці, яку обстріляли кацапи, їхав Олексій Мочанов. Це відомий український автогонщик, журналіст, телеведучий, музичний виконавець-бард та один із перших засновників українського волонтерства в допомогу Збройним силам і добровольчим батальйонам у 2014 році. Варто додати, що Олексій нагороджений

Читати далі