Головна > творчість читачів (Page 2)

творчість читачів

На луки туман опустився. Наталія Літвінова

nove.in.ua ГРОМАДА, НАМ ПИШУТЬ 0

На луки туман опустився. День літній поволі згасає.І сонце, за день натомившись,За обрій спочити лягпє. Над ставом верба похилилась,В задумі вдиаляючись в воду…Що бачиш у темних глибинах,Загублену юність, чи вроду ? Купаються зорі в воді,І місяць, як човен на хвилях,Гойдаючись, лине тудиДе юність верби загубиоась… У темнім гаю соловейЗворушує піснею душу.І рветтся вона із грудейКоханій єдиній назустріч… …А вранці роса упадеВербі сивиною на коси.І зникне це дійство нічнеЗ промінями першими сонця…

Читати далі

Моє село. Автор Ольга Скрипник

nove.in.ua ГРОМАДА, НАМ ПИШУТЬ 0

Ви хоч раз бували на селі,Де світанки грають стоголосі,Де до теплої, старенькоі земліРанком горнуться тумани босі,Де у хор збирається пташня,І від тої пісні чарівної -На душі неспокій, метушня,Відчуття любові неземної.Де, вдягнувши сарафани білі,У доросле плинучи життя,Навесні, немов перед весіллям,Молоденькі яблуньки тремтять.Де настільки все твоє довкола :Синій простір і повітря чисте,За городами - пшеничне поле,Бур'яни - зухвалі й гонористі.А коли з криниці, в літню спеку,Кришталевої поп'єш води -Розумієш : щастя недалеко,Ти за ним повернешся сюди ..

Читати далі

Відлуння Тарасових снів. Автор Ольга Скрипник

nove.in.ua ГРОМАДА, НАМ ПИШУТЬ 0

Наснився сон страшний мені:Низькі хати, дерева, люди.І Бог на чорному коніБреде стежиною в нікуди.Довірливе, ласкаве сонцеДо хмар потрапило в полон -Хворіли в темряві віконця,Підглянувши в мій чорний сон.В річках розпластана вода,Кимось принесена у жертву,Немов царівна молода,Була красива, але мертва.І вже не грали, наче море,Пшеницями густі поля.Здригалася від гніву й горяХрестами всіяна Земля.У темнім небі хижий птах Кричав про біди неминучі.Підштовхував великий страхМалих людей до краю кручі.І я між них…І чорна тиша,І камінь валиться з-під ніг.Хочу прокинутись скоріше,Вернути світло, радість, сміх !….Прокинулась . Світило сонцеВ моєму рідному вікні.Хвалити Бога, що був сон це.І думка враз : " А може НІ

Читати далі

Ветерани. Автор Ольга Скрипник

nove.in.ua БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю, ГРОМАДА, НАМ ПИШУТЬ 0

Вони сядуть в садку біля вишні,По чарчині до вуст піднесуть,Й закружляє , мов листя торішнєДавніх спогадів вогняна путь.Де в окопах, степах та руїнах,На дорогах гарячих фронтів -Не одна голосила країнаНад могилами рідних братів.А вони залишилися жити,Пощастило, мабуть, повезло.І дарує солдатам квітиВ день травневий щасливе село.І не вперше рука чоловічаДо очей поспішить, щоб уразНаздогнати на літнім обличчіТу сльозу, що не висушив час.НЕ зітри, Україно це свято,Бо твоїх ветеранів - синівЗ кожним роком все менше на брата,Все тихішає дзвін орденів. …..Ольга Скрипник.Фото з інтернету.

Читати далі

Падала зірка. Автор Ольга Скрипник

nove.in.ua ГРОМАДА, НАМ ПИШУТЬ 0

Падала зірка у темряву ночі,Спалах тривав лише мить.Та на Землі побажання жіночеВстигло ії перестріть : Не переймайся, Зіронько ясна,Хай був миттєвим політ,Та лише тобі - дивовижно прекрасній,Заздрив весь зоряний світ.Скільки б часу на Землі я не мала -Тільки б відчути політ ,Хай лише мить - та прожити свій спалах,Світлий лишаючи слідОльга Скрипник./ фото із інтернета /

Читати далі

Нездійснена весна. Автор Ольга Скрипник

nove.in.ua ГРОМАДА, НАМ ПИШУТЬ 0

Вони зростали поруч - такі різні, Як ніч і день, як осінь і весна.Він - величаво гордий, навіть грізний.Вона - тоненька, ніжна і ясна.Багато весен вже зустріли разом,Ділили сонце, хмари, дощ і сніг,І кожен раз жили майбутнім часом,Коли листочки падали до ніг……І знов на землю чисту і безмежнуЗійшла весна, прогнавши сум з очей,І він дубовими гілками обережноТоркнувсь її березових плечей.У відповідь ні подиху, ні звуку...І він подумав: " Може, ще зарано?Вона так тяжко прожила зимову муку,Тож хай хоч мить іще поспить кохана."А квітень все ураз змінити прагне,Під теплим сонцем ожива земля,І вже у лузі якась квітка пахне,Зелені очі брунька розтуля.Все

Читати далі

Вічність. Автор Ольга Скрипник

nove.in.ua НАМ ПИШУТЬ 0

Крізь товщу багатьох сторіч,Дорогами скількох державЗакоханий в красуню - НічНа зустріч Вечір поспішав.Він про кохання без зупинуЇй шепотів, не замовкав.Казково - зоряну хустинуНа темні коси напинав.Їй , по - жіночому величнійСтелив постіль з духм'яних рожІ входив в неї, в таємничу,Як в спраглу землю літній дощ.Та тільки падала хустинаВ невидимий чарівний дзбанок,На світ з'являлася дитина -Веселий, лагідний Світанок.Його за руки прохолодніБрав рідний брат - гарячий ДеньІ вів у сонячну безоднюЗемних послухати пісень.….І знов, без жодних протирічДорогами стількох державЗакоханий в красуню - НічНа зустріч Вечір поспішав.

Читати далі

Золоті кургани

nove.in.ua ГРОМАДА, НАМ ПИШУТЬ 0

ЛегендаМарина Шарпило, методист І категорії Близнюківської центральної районної бібліотеки, придумала легенду про Близнюківщину. Гінець увірвався в шатро, швидким кроком попрямував до людини за столом, прихилив голову: Хан Іслям Ґірей, тільки-но отримали послання прямо з наших кордонів біля Ачі-Кале. Запорожці рухаються туди із Січі, а через 2 дні нас наздоженуть.Чоловік різко встав:Скільки їх? – суворо звернувся до співрозмовника.Близько 5 тисяч або, навіть, більше! Та не це найстрашніше, - гінець опустив очі, вагаючись сказати наступні слова, - з ними Семен Гурло і два брати-близнюки Петро і Павло Крамари. Про них вже давно складають легенди. Ніби-то брати не просто козаки, а характерники! Близнюки

Читати далі