Головна > ВІЙНА > ГЕРОЇ СЕРЕД НАС (Page 13)

Все одно дорога приведе до власного дому

Сьогодні весь світ тримається на плечах українських захисників та молитвах жінок. Цей вічний тандем і дає силу, підтримує мужність та спонукає підніматися на боротьбу з московітами.За словами Президента України Володимира Зеленського (інтерв’ю з нагоди третьої річниці інавгурації в ефірі Національного інформаційного марафону «UAразом»), наразі ми маємо в українській армії 700 тисяч осіб і бачимо результат роботи такого війська. Дуже багато людей пішли захищати рідну землю добровольцями, не чекаючи мобілізації. Серед них і далекобійники Юрій Максимів, Анатолій Усиченко, Леонід Каленков і батько одинадцяти дітей Василь Поковба. Зараз ці сильні і мудрі чоловіки з мирними професіями, які обросли сім’ями, служать у складі батареї

Читати далі

Юнак з Луганська мріє, що над його рідним містом незабаром майорітиме жовто-блакитний прапор

Денис народився і виріс в Луганську. Там і зараз живе його мама Жанна, з якою син не бачився дуже давно. А під Харковом в Рогані будинок його 77-річної бабусі Надії Захарівни, до якої Денис з радістю поспішав до війни у вільний час. Юнак закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля та отримав мирну професію – обслуговування систем управління і автоматики. Але так склалося, що за професією не працював. Коли розпочалась антитерористична операція, Денис, який жодного разу і думки не допустив, що він не українець, вірив, що Українська армія швидко наведе лад і все устаткується, але АТО переросло в ООС, а зараз

Читати далі

Перемога України не за горами

Два Сергії родом з різних місць України – з Чернігівщини та Житомирщини. Війна застала кожного зненацька, бо не вірили чоловіки у таке віроломство сусідів. Не чекаючи мобілізації вони пішли добровольцями на фронт і зараз захищають рідну землю від ворожої навали московітів. Сергій з міста Прилуки (Чернігівщина) обожнює свою дружину Марину та п’ятирічного сина Георгія, а ще рибалку та мисливство. Його мирна професія - оператор верстату. «Закінчиться війна, повернусь додому, обійму всіх і на роботу, а потім з друзями на рибалку. Не вистачає зараз тиші та спокою, але після війни надолужимо згаяне», - пояснює солдат. Сергій з Бердичева (Житомирщина) до війни працював інженером-механіком.

Читати далі

Тьотя Суп. Історія жінки, яка готувала дітям їжу в бункерах Азовсталі

Діти, які ховалися на заводі "Азовсталь", мріяли про свою улюблену їжу. День у день вони малювали у бункері те, що їм найбільше хотілося з'їсти - піцу, картоплю фрі, тортики. Ті малюнки краяли серце Наталії Бабеуш, яка понад два місяці у підземеллі готувала їм страви фактично з нічого. "Вони просто мордували мене тими картинками", - розповідає 35-річна жінка з Маріуполя. Особливо наполегливий хлопчик повісив свій малюнок з піцою над місцем, де спала Наталія. "Та піца постійно була перед очима, - згадує жінка. - Сама голодна, я розуміла, як діти сумують за такою їжею, і просто вмирала від думки, що не знаю, з чого приготувати для

Читати далі

За чим сумує вчитель на війні

З перших днів війни вони стали в стрій, аби захищати рідну Батьківщину. Хто де: хтось у військових частинах, хтось — у підрозділах територіальної оборони. Вони навчені, морально підготовлені, фізично загартовані. Та є одна особливість: з перемогою їх з нетерпінням чекають не тільки рідні, а й сила-силенна учнів – нинішніх вихованців та випускників різних років. Сьогодні мова піде про вчителів, яких, без сумніву, знають і поважають на Близнюківщині. Це Володимир Володимирович Куряченко - вчитель історії та права, Олександр Степанович Шарков та Володимир Сергійович Полуянчик – вчителі фізичної культури також Анатолій Володимирович Мисик – вчитель фізики та математики. Для деяких школярів вони є ідеалами,

Читати далі

Дружба під час війни зміцнюється

Андрій та Віталій познайомились під час навчання у Харківському профтехучилищі, де здобували професію столярів. Саме в цьому навчальному закладі зародилася дружба чотирьох юнаків, різних за характерами та долями. Двадцять четвертого лютого Андрій та Віталій добровольцями пішли во військового комісаріату і зараз захищають Україну зі зброєю в руках, двоє інших друзів сьогодні на мирному фронті підтримують ЗСУ.Перед війною друзі робили красиві меблі. Але війна змінила вже налагоджене життя 32-річних молодих чоловіків. Віталій розповідає: «Мій будинок розташований так, що добре було видно всі вибухи і їхні наслідки. Дружину та 4-річного син Даніла я відправив до Болгарії. Батьки та сестри з сім’ями теж у більш-менш

Читати далі

Підтримка ЗСУ наближає нас до перемоги

Серед захисників старший солдат Сергій Тарасюк (категорично відмовляється фотографуватися) з Магдалинівського району Дніпропетровської області, який до війни протягом чотирьох років працював водієм у ТОВ АФ «Відродження». В перші ж дні війни чоловік, який разом з дружиною Вікторією має трьох дітей: синів Андрія та Анатолія і донечку Ангеліну, - був мобілізований і зараз несе службу, захищаючи Україну. Проте, директор сільськогосподарського підприємства Теліпко Дмитро Олексійович та його батько Олексій Григорович, колишній очільник ТОВ, не залишають без підтримки свого працівника. Вони передали в частину, де служить Сергій, автомобіль ВАЗ, військовий тюнінг якому зробили друзі Тарасюка - Тарас Дем’яник та Кас’яненко Володимир. Загалом, ці небайдужі

Читати далі

Плакатимемо після перемоги

Яна, Катя і Олена – харків’янки, які зараз захищають Україну. Вони зовсім різні зовнішньо, за родом діяльності, за віком і характером, але це єдине ціле – сильне, мотивоване і любляче! Чарівна блондинка Яна, якій 45 років, продавчиня. Троє дітей, за якими вона страшенно сумує, зараз в Польщі. Вона розповідає, сумно посміхаючись: « Я хоч і дружина військового, та до ранку 24 лютого не вірила, що війна таки буде. Напередодні чоловік зателефонував і повідомив, що вдома не ночуватиме. Я тричі перепитала, чи все нормально. І почувши спокійну відповідь, заснула. О 4 ранку нас з донькою розбудили вибухи. Вікна квартири виходять на Рогань,

Читати далі

Військовий кухар – це винахідник, який перебуває в пошуку рецептів людської радості

Марія та Оксана — військові кухарі. На їхніх плечах лежить надважлива місія, від якої залежить успіх на фронті, - нагодувати нацгвардійців. Захисники навіть самі жартують: коли ситі, то краще стріляють. Дівчата мають неабиякий досвід, тому за бійців можна не хвилюватися. А ще вони впевнені, що «секрет успіху криється у ставленні до своєї роботи». Бо ж військовий кухар – це винахідник, який все життя перебуває у пошуку рецептів людської радості. Джерело: спільнота Країна інфо

Читати далі

Олександр Гаркуша врятував життя п’ятьом дітям

Цей 17-річний янгол врятував життя п'яти дітей! Але сам втратив частину руки. У той день Олександр Гаркуша проходив повз дитячий майданчик. Коли раптом у руках малечі побачив... запалену гранату! Не роздумуючи, 17-річний хлопець вихопив ії з рук дітей! Але викинути вже не встиг. "У військовому ліцеї нам казали, що граната детонує за 4 секунди. Але я не встиг..." Закривши дітей від уламків, отримав безліч поранень та втратив 4 пальці. Життя хлопцю врятував його батько, який щойно повернувся з АТО. "Він прибіг і знову кудись пішов - виявилось, що по аптечку. Його укол врятував мене". Щойно хлопець прийшов до тями -

Читати далі