Ой летіли лебеді
Ой летіли лебеді по шляху осіньомуТа й губили пір'ячко, біле, в небі синьому.Ой летіли лебеді в край далекий парами,Зачепилось пір'ячко в небі поміж хмарами. А одна лебідонька, хоч душа і рвалася,В вирій не полинула, бо сама зосталася –Налетіли коршуни у лиху годиноньку,Вбили її милого та її дитиноньку. Де було кубелечко – лиш гілля хитається.На руїнах спалених триколор гойдається.Б'є крилом лебедиця, плаче понад пусткою.Чорною пов'язана її врода хусткою. Ні сім'ї, ні радості в неї не зосталося…"Ой чому ви, коршуни, в щастя увірвалися?Завинила чим, скажіть, вам моя родинонька?Хай спіткає вас усіх гіркая годинонька!" Дві могили, два хреста на її подвір'ячку… Ой летіли лебеді та й згубили пір'ячко… Тетяна
Читати далі