Головна > ВІЙНА > ГЕРОЇ СЕРЕД НАС (Page 3)

Олег Ткач: «Я хочу дожити до Перемоги…»

Олег Ткач - людина, чиє життя не раз змінювалося кардинально. Вокаліст, працівник галузі культури, держслужбовець, відповідальний секретар редакції газети «Нове життя», викладач театрального мистецтва, а тепер – військовослужбовець. Його історія про мужність, витримку та шлях, який війна змушує проходити простих українців. У Близнюках знають Олега Анатолійовича Ткача, бо часто бачили його на сцені, де він виконував пісні часто в дуетах з талановитими близнюківцями, завжди брав участь в інсценівках під час культурно-масових заходів. Протягом 10 років працював відповідальним секретарем редакції нашої газети, пізніше був викладачем класу театрального мистецтва у Близнюківській школі мистецтв. 27 грудня 2023 року життя Олега Анатолійовича різко змінилося. Він був

Читати далі

Зустріч із захисником, про якого писали у 2022 році

Завжди особливо хвилюючі миті — це коли до редакції заходять герої наших публікацій. Ті, про кого ми писали, чиї історії підтримували, надихали, змушували задуматися читачів. У такі хвилини розумієш: журналістика — це не просто тексти. Це живі долі, реальні люди, чиє життя іноді кардинально змінюється.Нещодавно до нас завітав один із військових, про яких ми писали у  липні 2022 року, – Анатолій Усиченко. Тоді він разом з Юрієм Максимівим, Леонідом Каленковим та Василем Поковбою — далекобійниками, які стали на захист України, — ділився своєю історією й планами на майбутнє. Усі четверо служили у складі батареї обслуговування гармат, залишаючись прикладом сміливості, вірності

Читати далі

Світло попри темряву

Президент України Володимир Зеленський нагородив українських енергетиків за вагомий внесок у розвиток і забезпечення діяльності енергетичного комплексу в умовах воєнного стану. Серед відзначених - Дмитро Степанов, майстер АТ «Харківобленерго», який отримав Орден «За мужність» ІІІ ступеня за самовіддану роботу в прифронтових зонах. Орденом «За мужність» ІІІ ступеня за самовіддану роботу в прифронтових зонах нагороджено Дмитра Степанова, майстра АТ «Харківобленерго» Коли війна принесла темряву в міста та села Харківщини, саме енергетики стали тими, хто повертав людям світло — і в прямому, і в переносному сенсі. Один із них - Дмитро Степанов, який уже дев’ять років працює в АТ «Харківобленерго» і не раз

Читати далі

Не зневірюватись і діяти: ветеран Сергій Гоч допомагає побратимам у лікарні

Супровід ветеранів у лікарнях реалізується через фахівців із супроводу, які тепер можуть працювати безпосередньо у закладах охорони здоров'я, надаючи допомогу у проходженні медичних процедур та реабілітації. У Близнюківській лікарні цю посаду наразі обіймає Сергій ГОЧ. Йому — лише тридцять. У мирний час він ремонтував машини, працював на залізниці й мріяв про спокійне життя поруч із дружиною та дітьми. Але 24 лютого 2022 року все змінилося. Сергій пройшов війну, поранення й шпиталі, а сьогодні й сам допомагатиме побратимам отримувати медичні послуги у Близнюківській ЦРЛ. То хто має право на супровід, що взагалі в себе він включає та як скористатись послугами фахівця? Право на супровід

Читати далі

«Я живий — і це вже перемога»:історія Владислава Жирова

25-річний Владислав Жиров із Новоолександрівки пройшов крізь війну, поранення, втрати й реабілітацію. Він ділиться своєю історією, де біль і мужність йдуть поруч. МОЄ ДИТИНСТВО БУЛО ПРОСТИМНародився Владислав у Дмитрівці – він старший син у багато дітній родині, а потім з батьками переїхав у Новоолександрівку. Він розповідає: «Нас у сім’ї троє: я, брат Дмитро, йому 21, та 19-річна сестра Наталя. Після закінчення 10 класів Самійлівської школи я вступив до Лозівського автодорожнього коледжу, де навчався на факультеті «обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів». Життя йшло своїм шляхом. Батьки займались домашнім господарством,працювали, ми їм допомагали. Все як у всіх сільських дітей». У 2020-МУ ПІШОВ НА

Читати далі

«Мавка» з Веселого

Від фінансів та роботи в міжнародній компанії — до служби у роті РЕБ на Донеччині. Марина Плещеєва, позивний «Мавка», ділиться своєю історією про дитинство, війну, втрати й любов, що тримає її сьогодні. Марина Плещеєва.Фото надала Марина Для Марини село Веселе Верхньосамарського старостату - найрідніше місце на землі. Тут її мала Батьківщина, її сім’я та ще спогади про щасливе дитинство і юність. «Веселе старіше за Верхню Самару, воно має свою давню історію та й розташоване у дуже мальовничих місцях. Тут я виросла, і тут майже завжди була щасливою. Всі умови для цього зробили мої батьки - Олена та Володимир. А ще у мене

Читати далі

Історія Давида Кольєва — добровольця, воїна, курсанта

"Рано-вранці 24 лютого 2022 року я вийшов на перекур, почув перші вибухи, а через декілька годин вже був у Харківському військкоматі. Черги на вулиці не було, а ось всередині -  натовп, то подумав: значить, доля", — згадує Давид Кольєв. Йому на той час було 18. Відтоді життя юнака пішло зовсім іншим маршрутом. Через окопи, фронти, контузії, втрати, кохання, евакуації, штурми і, зрештою, через саму війну — до навчання у Національній академії Нацгвардії України. Давид народився та виріс у багатодітній родині Кольєвих, які створили Дитячий будинок сімейного типу в селі Острівщина Близнюківської громади. То отримав патріотичне виховання, засноване на любові до ближнього

Читати далі

Від волонтера до зв’язківця

Багато близнюківців зараз захищають рідну землю від ворога. Серед них — Євген Білоус, відомий під позивним «Снікерс». Він народився і виріс у Близнюках, тут навчався, а пізніше працював у місцевих магазинах «Тисяча дрібниць» та «Добробуд». Про свій шлях до фронту Євген розповідає так:👇 Євген Білоус.  Фото із сімейного архіву «Коли почалося повномасштабне вторгнення, я одразу долучився до волонтерського руху, який організувала Наталія Кузнєцова у кафе «Ліон». Паралельно працював на олійниці та мельниці, адже треба заробляти гроші. Війна тривала, і в мене з’явилось чітке рішення — йти захищати Україну безпосередньо на фронт. Восени 2023 року я одягнув військовий однострій і пішов служити.

Читати далі

Поверніться живими

Родина Скрипніків живе в селі Вишневому. Ольга та Віктор чекають з війни двох синів. Долі людські різні та неповторні. Ось і у Скрипніків вона особлива. «Я родом з Одеської області, - розповідає Ольга. – Моя тітка Людмила живе у селі Вишневому, то я щоліта їздила до неї в гості допомагати доїти корів. На фермі й з Віктором познайомились. Мені було 15, йому 23. Кохання не обирає час та вік. Наше спалахнуло у 1991 році. З того часу ми разом». У 1993 році народився старший син Сашко, а через два роки – Владик. Ольга працювала дояркою, Віктор – трактористом. Хлопці росли працьовитими,

Читати далі

Євгеній Ніколенко: «Я – захисник. Це моє покликання»

Євгеній Ніколенко народився та виріс у селищі Близнюки. Він закінчив Близнюківську школу, став студентом Харківського національного університету радіоелектроніки і здобув освітній ступінь бакалавра. Восени 2021 року розпочав строкову службу у лавах Національної гвардії України, яку проходив у Львові. Але війна продовжувала свою криваву ходу, і юнак прийняв рішення підписати контракт. «До обов’язків строковиків входило патрулювання вулиць міста, виявлення коригувальників або підозрілих осіб, недопущення масових бійок або ж їх припинення, пошук загиблих людей тощо, - каже Євгеній. – Рутинна робота у місті, де багато людей навіть не задумуються над тим, що триває страшна війна і щодня гинуть не лише військові, а й

Читати далі