Головна > герої серед нас (Page 2)

Зустріч із захисником, про якого писали у 2022 році

Завжди особливо хвилюючі миті — це коли до редакції заходять герої наших публікацій. Ті, про кого ми писали, чиї історії підтримували, надихали, змушували задуматися читачів. У такі хвилини розумієш: журналістика — це не просто тексти. Це живі долі, реальні люди, чиє життя іноді кардинально змінюється.Нещодавно до нас завітав один із військових, про яких ми писали у  липні 2022 року, – Анатолій Усиченко. Тоді він разом з Юрієм Максимівим, Леонідом Каленковим та Василем Поковбою — далекобійниками, які стали на захист України, — ділився своєю історією й планами на майбутнє. Усі четверо служили у складі батареї обслуговування гармат, залишаючись прикладом сміливості, вірності

Читати далі

«Мавка» з Веселого

Від фінансів та роботи в міжнародній компанії — до служби у роті РЕБ на Донеччині. Марина Плещеєва, позивний «Мавка», ділиться своєю історією про дитинство, війну, втрати й любов, що тримає її сьогодні. Марина Плещеєва.Фото надала Марина Для Марини село Веселе Верхньосамарського старостату - найрідніше місце на землі. Тут її мала Батьківщина, її сім’я та ще спогади про щасливе дитинство і юність. «Веселе старіше за Верхню Самару, воно має свою давню історію та й розташоване у дуже мальовничих місцях. Тут я виросла, і тут майже завжди була щасливою. Всі умови для цього зробили мої батьки - Олена та Володимир. А ще у мене

Читати далі

Поверніться живими

Родина Скрипніків живе в селі Вишневому. Ольга та Віктор чекають з війни двох синів. Долі людські різні та неповторні. Ось і у Скрипніків вона особлива. «Я родом з Одеської області, - розповідає Ольга. – Моя тітка Людмила живе у селі Вишневому, то я щоліта їздила до неї в гості допомагати доїти корів. На фермі й з Віктором познайомились. Мені було 15, йому 23. Кохання не обирає час та вік. Наше спалахнуло у 1991 році. З того часу ми разом». У 1993 році народився старший син Сашко, а через два роки – Владик. Ольга працювала дояркою, Віктор – трактористом. Хлопці росли працьовитими,

Читати далі

Наш земляк – на захисті держави

Кожен та кожна, хто сьогодні захищає Україну зі зброєю в руках, - герої. Серед захисників Максим Єременко, який народився та виріс у селі Вільне Друге. Максим Єременко Максим закінчив Садовську школу, вивчився на помічника машиніста у Слов’янську, але за фахом працювати не довелось. Після строкової служби в армії пішов працювати слюсарем на ЛКМЗ, а пізніше доля повела нашого земляка до Харкова. У 2014 році він був мобілізований до лав Збройних сил України і протягом року воював із загарбниками. Був відзначений медаллю Президента України «За участь в АТО», а його мама отримала від командування листа наступного змісту: «Шановна Галино Петрівно. Від усієї командної

Читати далі

Ось така історія…

До редакції газети «Нове життя» завітав військовий Віктор на псевдо Джива із проханням зробити магнітики із зображенням гурту «Курган & Agregat». «Ми з Віктором Соболем, моїм побратимом та односельцем, давні прихильники хіп-хоперів із Близнюків, - каже Віктор. – То коли я поїхав до вашого селища для проходження військово-лікарської комісії, відразу почав шукати якийсь іменний сувенір. Зайшов до редакції «Нового життя», а тут можна замовити магнітик з будь-яким зображенням. Та ще й швидко отримати бажане. Оце історія!» Власне Джива та його побратим, який знаходився на позиціях, народились і виросли  в селі Гореничі, що на Київщині. Наш гість після закінчення школи вступив

Читати далі

Едуард Москаленко: “Курси для цивільних з тактичної медицини будуть актуальними ще довго навіть після закінчення війни”

Протягом тижня заняття з тактичної медицини у Близнюках проводив бойовий медик Едуард Москаленко. Про те, чому чоловік обрав таку професію, його роботу та плани на майбутнє – читайте в матеріалі. Едуард під час виконання бойового завдання. Фото надав Москаленко Народився та виріс Едуард у Донецьку. Ще в дитинстві разом з родиною переїхав у село Кривинці Полтавської області, де й закінчив школу. Потім вступив до духовної семінарії, прийняв сан священника, в якому був протягом 9 років. «Я мав декілька церковних приходів у Полтавській області. Вів дитячі табори, недільні школи. Проєкт «Чужих дітей не буває» - це моє дітище, - розповідає Едуард. –

Читати далі

Тетяна Чернишова: «Віра дає наснагу та впевненість у завтрашньому дні»

З багатьох сімей, які проживають у Близнюківській громаді,  пішли на фронт чоловіки, а деінде і жінки, щоб захистити рідну землю від російської нечисті. У родині Тетяни Чернишової із села Зубового Софіївського старостинського округу воюють чоловік Станіслав та син Олег. Станіслав пішов на фронт у липні 2022 року. «Я служу у складі 46 десантно-штурмової бригади, - каже захисник. – Наразі стоїмо на Покровському напрямку. Двічі я був поранений, підлікувався трішки і знову на фронт до побратимів. На передовій зараз дуже важко, багато хлопців гине через брак зброї. Але я вірю, що нам вдасться загнати російського звіра в його лігво, бо ми

Читати далі

Гості редакції. Військовий Олександр

Двадцятип’ятирічний захисник на псевдо «Йожик», якого звати Сашко, часто посміхається, і від тієї усмішки на душі стає тепло і вуста самі по собі теж починають розтягуватися, формуючи посмішку у відповідь. Цей чоловік воює від початку повномасштабного вторгнення. «Я родом з Тернопільщини, але моя родина в повному складі, а нас багато, бо у мами шестеро дітей і я п’ятий, вже давно осіла у Польщі, - розповідає Олександр. – А я, коли дізнався про підле віроломство русні, попри відмови рідних, поїхав до України. Ось з того часу і воюю». У квітні минулого року Сашка ранило, йому зробили важку операцію, про яку писали в

Читати далі

Артем Тищенко: «Мрію завалити путіна»

Долі людські різні,  і кожна особлива, бо за нею життя людини. Наш земляк Артем Тищенко під час захисту рідної землі від московитів отримав важке поранення, внаслідок якого у чоловіка сильно пошкоджено обличчя та ліва рука. Про  свою долю, війну, поранення та сьогодення розповів читачам «Нового життя» сам Артем. Артем Тищенко «Я народився і виріс в селі Серафимівка. Закінчив Острівщинську школу. Потім пішов на строкову службу. Працював, жив, любив ризик і ніколи нічого не боявся», - каже Тищенко. За спиною в Артема бурхливе особисте життя, різні роботи і десь глибоко захована від самого себе мрія бути військовим, адже ця професія відповідала

Читати далі

Ми не відступимо і не поступимось

«У мене дві доньки і син. Згідно з законом, можу звільнитися. Але набачився стільки жахів та людського горя, що не можу… Не можу покинути побратимів в такий відповідальний час для нашої країни. А головне -  не хочу, щоб наші діти бачили,  що таке справжня війна, що таке окупанти!» - каже наш земляк – Сергій Попов на псевдо ТАЛІСМАН. Після закінчення Садовської школи у 2000 році отримав посвідчення водія та в наступному році був призваний до лав ЗСУ. Спершу пів року проходив підготовку в начальному центрі «Десна», після чого служив у смт. Башкирівка, де був призначений на посаду старшого механіка водія першої

Читати далі